Андрій Бовгиря. Козацьке історіописання в рукописній традиції XVIII ст.

Серпень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
264 переглядів

Списки та редакції творів
Київ: Інститут історії України НАН України, 2010.

Завдяки десятирічній копіткій аналітичній праці Андрія Бовгирі над численними списками козацьких літописів кінця XVII – XVIII століття можемо скласти уявлення про те, якими були історичні погляди інтелектуалів Гетьманщини.

Рукописні збірники історичного змісту, про які йдеться у першому розділі книжки, були досить поширені в Гетьманщині, зокрема в тих колах, які дотримувалися автономістичних поглядів, тож їхніх інтелектуальних потреб не задовольняли праці, що відображали офіційну позицію царської влади. У цьому ж розділі проаналізовано зміст записів, залишених на берегах рукописних книжок. Окремий підрозділ присвячено двом рукописним збірникам Василя Ломиковського «Припасы для малороссийской истории», у яких викладено генезу українського козацтва на основі відомих тоді російських, польських і турецьких теорій про його походження.

Другий, найбільший за обсягом, розділ стосується списків козацьких літописів кінця XVII – XVIII століття. «Літопис Граб’янки», «Короткий опис Малоросії», «Літопис Самовидця» та «Літопис Величка» є радше компілятивними оповіданнями, у центрі уваги яких історія Гетьманщини та Війська Запорозького. Три з них, окрім Величкового твору (надто великого за обсягом), поширювалися в численних рукописних копіях на всій території Гетьманщини. Окремо розглянувши редакції «Літопису Граб’янки», дослідник висновує про його найбільшу популярність і «розтиражованість», а водночас арґументовано заперечує авторство, довгий час приписуване гадяцькому полковникові Григорію Граб’янці, та доводить існування літопису у двох редакціях – короткій і повній.

У праці заторкнуто досі не розв’язану дискусію науковців навколо існування й можливости реконструкції історичного твору про події XVI століття під назвою, що її вперше вжив у XVIII столітті історик Степан Лукомський: «Достовірний руський літопис». Бовгиря аналізує тексти, що могли би бути «кандидатами» на ідентифікацію їх як «Достовірного руського літопису» й викладає свою версію на користь твору «История о действиях презельной брани» з монографії Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький», – адже всі інші тексти, що їх використав Лукомський, мають спорідненість із текстом короткої редакції «Літопису Граб’янки».

Третій розділ присвячено дослідженню українських історичних хронік XVIII століття, як-от «Чернігівський літопис» (1432–1756), «Ніжинський літопис» (1452–1811), «Переяславський літопис», «Краткая записка действий, прежде бывших и по наше время» (1581–1789), Хроніка Гадяцького монастиря, «Новгород-Сіверський літопис». Окремо досліджено «Літописець короткий», який є типовим прикладом компілятивного історіописання, та «Лизогубівський літопис», у якому центральною темою є відомості із життя родини.

Подані наприкінці додатки містять реєстр рукописних збірників XVIII – початку XIX століття (він нараховує 64 позиції – літописи, рукописні збірники та хроніки з відділів рукописів та архівосховищ України та Росії, що їх знайшов та опрацював автор) і дві таблиці списків «Літопису Граб’янки» та «Короткого опису Малоросії» (нараховують відповідно 63 і 34 позиції).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Оксана Олійник ・ Липень 2016
Долі головних героїв — репортерки австралійського радіо Юлії Бештер із Кракова, австралійки Белінди...
・ Червень 2016
«ЖНИВА: Статті на пошану Григорія Грабовича до його сімдесятиріччя» стали 32–33 томом часопису...

Розділи рецензій