Тарас Чухліб. Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500–1700 років

Жовтень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
300 переглядів

Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2010.

Просуванню Османської імперії на землі християнських народів присвячено тисячі історіографічних праць, але, на диво, Чухлібова книжка є першим дослідженням, у якому з’ясовано місце у цьому процесі «українського» чинника. Автор по-новому витлумачив складну історію християнсько-мусульманських стосунків раннього нового часу та роль у них українських державних формувань і спільнот. Його концепція підважує усталений неґативний образ ісламського світу, вперше сформульований у працях церковних і світських інтелектуалів Гетьманщини й утверджений зусиллями вітчизняних істориків XIX та XX століть.

У монографії використано нові документи з архівів України, Польщі та Росії, а також матеріяли зі збірників опублікованих джерел австрійського, турецького, ватиканського, румунського і татарського походження.

Виникнення запорозького козацтва у Степу, який належав до сфери впливу Османської імперії, було подібним до появи донців, граничар, ускоків та інших мілітарних формувань. Історик пов’язує військовий тріюмф козацтва з копіюванням яничарської піхоти, грізної передусім вогнепальною зброєю. Особливістю саме українського козацтва стало те, що Військо Запорозьке зазнало впливу Києва – культурної та освітянської столиці православного слов’янського світу. З часом військові канцеляристи трансформували досягнення козацької зброї в історичний міт, який у модерний час дав «неочікувану» націю в Европі.

Українське козацтво багато чого запозичило у ґвардії Османів. Вбрання, бунчук, озброєння, ідеологія, модель життя – це усе було спільним у козаків та яничар. Значущість військової потуги козацтва з другої половини XVI століття є очевидною. У першій половині XVII століття морські набіги козаків змінили політику, економіку та повсякденне життя у Причорномор’ї, яке до того було безпечним реґіоном Османської імперії.

У Віденській битві (1683) на боці християнських сил, за Чухлібовими оцінками, брало участь 12 тисяч шляхтичів із Київщини, Волині, Брацлавщини, Руського воєводства та майже 320 козаків. На боці мусульман – від 200 до 500 козаків перебувало у молдавському війську та невелика кількість русинів/українців в армії угорсько-словацького короля Імре Тьоколі. Цікаво, що волинські шляхтичі разом із козацькою сотнею полковника Апостола у найвідповідальніший момент баталії були поруч із очільником об’єднаної армії европейських країн – Яном Собеським. Козацькі війська також відзначилися у військових діях на Поділлі: їхніми зусиллями були здобуті фортеці Немирів, Язлівець, Могилів, Чортків, які мали потужні укріплення та чисельні турецькі залоги із загонами яничар.

Османська імперія та Кримське ханство, доводить Чухліб, відіграли значущу роль у появі та розвитку Гетьманщини. Українська ранньомодерна держава у 1651, 1653, 1655 та наступних роках могла стати васальною державою Османської імперії (подібно до Молдови, Валощини чи Трансильванії), але цього не сталося через зовнішньополітичні та внутрішньополітичні обставини. Цікавими для переосмислення історії українсько-мусульманських стосунків є відомості про захоплених у полон австрійців-християн, які перебували в рабстві у козаків Ханської України.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій