Андрій Бовгиря (підготовка до друку, вступна стаття). Короткий опис Малоросії (1340–1776)

Серпень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
361 переглядів

Київ: Видавничий дім «Стилос», 2012.

Історичне джерело, що має назву «Короткий опис Малоросії», відбиває цікаві особливості інтелектуального життя еліти Гетьманщини. З одного боку, воно вміщується в явище історичної леґітимації особливого статусу української еліти та її автономії у складі Московської держави та Російської імперії після «нещасливого шведського року». З другого – стало продуктом уже розвиненої ранньомодерної ідентичности, що містила лояльності й до імператора та імперських цінностей, і до батьківщини, Малої Росії / України з її шляхетством/козацтвом, особливими правами та вольностями, традиціями, мітами, символами і пантеоном героїв.

Нове видання пам’ятки – результат багаторічної праці Андрія Бовгирі, який дослідив відомі на сьогоднішній день 34 її списки, зокрема й ті, які він знайшов сам. В основу публікації покладено список Кирила Розумовського 1753 року, порівнюваний із найранішим списком 1740 року й текстом Григорія Покаса 1751 року. Далі в основу видання покладено список Покаса, порівнюваний із текстом Олексія Дівовича 1756 року. Публікацію джерела завершує продовження до 1776 року, представлене у списку Федора Маньківського.

Бовгиреві текстологічні дослідження є своєрідним конкордансом цієї пам’ятки. Кожен укладач вносив у підставовий текст суттєві уточнення різного змісту, прикмети власних уявлень. Наприклад, до повідомлення про Батиєве розорення Григорій Покас додав «Києву та Малій Росії», а титул «Гетьман військ запорозьких» замінив на «Гетьман військ малоросійських обох сторін Дніпра», у тексті про напад татар 1516 року на «руську землю» переправив на набіг «на Малу Росію», до повідомлення про гетьмана Івана Брюховецького дописав означення «малоросійський». Такі та подібні зміни тексту подають виразні свідчення про малоросійську ранньонаціональну свідомість військового канцеляриста (і військового товариша з 1756 року) Григорія Покаса.

У найранішому списку 1740 року також зустрічаємо цікаві різночитання: якщо текст збірника 1753 року виводив назву козаків від «давніх Козар роду руського», то у вище наведеному списку вжито просто «давніх козаків роду руського»; збірник 1753 року вказував, що ці «Козари» були при «Кагані», а в списку 1740-го читаємо, що козаки були просто при «команді», тобто під керівництвом (навіть не вказано, кого саме). Це дає підстави говорити, що автор списку 1740 року не розумів хозарської леґенди кінця XVII – початку XVIII століть, тобто на цей час для деяких інтелектуалів Гетьманщини ця леґенда втратила будь-яке значення.

З відомостей про згадані 34 списки літопису, що їх Андрій Бовгиря звів у спеціяльній таблиці, випливає, що найбільше списків припадає на 1760-ті роки – 8 рукописів, на 1750-ті – 6, на приблизно датовані серединою XVIII століття – 4, на 1770-ті – 4, на 1780-ті – 2, на 1740-ві – 2, на 1790-ті – 2. Отож на середину XVIII століття, чи точніше, на 1740–1760-ті роки, припадає 20 точно датованих списків «Короткого опису Малоросії» – дві третини від усіх виявлених рукописів. Показово, що майже чверть складають списки, точно датовані 1760-ми роками. Це підтверджує виняткове місце 1750–1760-х років в інтелектуальному житті Гетьманщини, що не раз наголошували історики. Звичайно, у цих розрахунках потрібно брати до уваги ймовірну втрату якоїсь кількости списків і неможливість установити точну дату кількох рукописів.

Видання твору пробуджує чимало дискусійних питань щодо інтелектуальної історії текстів літопису та їх інтерпретації. Наприклад, як могло статися, що дуже різні, судячи з характеру дописувань, погляди й цінності упорядників різних списків літопису не перешкодили їм витворити єдиний цілісний текст – «Короткий опис Малоросії» від 1340 до 1776 року? Втім, такі запитання лише вказують на актуальність студії над його списками, що її провів Андрій Бовгиря.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій