Валерій Шевчук (упор.). Короткі українські регіональні літописи

Квітень 2019
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
257 переглядів

Київ: Кліо, 2016.

До книжки, яку впорядкував дослідник давньої української літератури Валерій Шевчук, увійшло 28 джерел: малих літописів та реєстрових хронік, які охоплюють події від Середньовіччя до ранньої модерної доби. Адаптацію до сучасного українського правопису здійснено зі збереженням питомої мовної аври першоджерел, зокрема архаїзмів, та досить часто – автентичного порядку слів, що відтворює стиль багатьох текстів. Кожне джерело супроводжує вступна стаття, яка містить стислий науковий коментар щодо його походження, у випадках, де це можливо, – атрибуції авторства, інших значущих особливостей тексту, а також примітки, що реконструюють контекст створення та логіку подій. Збірник продовжує неформальну видавничу серію першоджерел, що їх упорядкував Шевчук в останні роки: «Корені та парості. Український генеалогікон» (2008, велике зібрання родових та генеалогічних пам’яток), «Скарбниця потребна й пожиточна» (2012, монастирські літописи, агіографії, чуда, леґенди, що їх зібрали ченці, та інші записи).

Бібліографічною особливістю видання є те, що до нього ввійшли «малі літописи», вельми поширений у XVI–XVIII століттях жанр, однак сучасники оцінили його як марґінальний, зокрема, через його злободенність та відсутність ширших історичних чи світоглядних узагальнень. Після Хмельниччини, коли виник соціяльний запит на оформлення та інституціоналізацію нової козацької ідеології, яка втілювала б інтереси та світогляд старшини й тоді вже панівної Православної церкви, такі джерела справді здавалися надто приземленими, що не відповідали драмі історичного моменту. Однак вони суттєво доповнюють великі (в тому числі знані як класичні козацькі) літописи.

Малі літописи та реєстрові хроніки нерідко мають виразну реґіональну прив’язку, що дає змогу уточнювати перебіг історичних подій на локальному рівні, а отже, може підвищити достовірність досліджень при порівняльному аналізі джерел. Вони репрезентують ширший соціяльний контекст свого часу, позаяк авторами цих «неофіційних» документів є особи найрізноманітнішого походження, стану та поглядів: дрібні шляхтичі на службі у князів, біле і чорне духовенство, а також окремі впливові церковні ієрархи, козаки, міщани. Сама структура текстів, автори яких поєднували компілятивну роботу з фіксацією самостійних спостережень, створює можливості для ретельнішого джерелознавчого порівняльного аналізу, з виділенням «міґруючих» сюжетів, більш і менш впливових першоджерел цих періодів, які були зразками для наслідування та обґрунтування інтересів різних спільнот на локальних рівнях. Наявність великої кількости фактичних даних, особливо господарського характеру (щодо моровиці, голодних років, цін на різноманітні товари та їхню залежність від погодних умов, урожайности, інших чинників), а також щодо відносин різних соціяльних верств робить опубліковані джерела надзвичайно цінними для фахівців у галузях соціяльної історії, мікроісторії та історії повсякдення. Через мовну адаптацію це видання малопридатне для роботи дослідників історії української мови, натомість воно дає можливість зацікавити широкий загал давньою українською літературою. Справді, чимало пасажів, попри лапідарність, приправлено пахощами старовинної лексики, подібно до «монтенівських» і «раблезіянських» томів у переспівах Анатоля Перепаді чи леґендарних перекладів Джовані Бокачо й Міґеля де Сервантеса Миколи Лукаша, часом вони виявляються захопливим історичним читвом: трагікомічна оповідь про втечу хтивого ніжинського архимандрита з коханкою за кордон під час Великого посту або ж апокаліптичні візії, пов’язані з Французькою революцією. Чимало з них свідчать про неминучий наступ просвітницьких раціоналізму й сентиментальности на сувору церковну аскезу, а також химерні поєднання старого і нового світоглядів, втілених у багатій літературі малих літописів.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Березень 2019
Художні твори й есеї, мемуари і публіцистика, історичні та мистецтвознавчі статті у 27‑му числі «...
Дмитро Шевчук ・ Липень 2017
Новий роман Олександра Ірванця подає альтернативну історію України – можливий шлях розвитку...

Розділи рецензій