Анна Лунина. Композитор — маленькая планета

Січень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
444 переглядів

Київ: Дух і Літера, 2013.

Книжка містить десять бесід Анни Луніної з українськими музикантами покоління шістдесятників. Це композитори Євген Станкович, Олег Кива, Олександр Костін, Леся Дичко, Юрій Іщенко, Віталій Годзяцький, Леонід Грабовський, Геннадій Ляшенко, Валентин Сильвестров і дириґент Валерій Матюхін. Тексти можна по-справжньому оцінити лише за допомогою потрійної читацької «оптики»: як результат журналістської роботи (спершу скорочені бесіди було заплановано публікувати в газетах і журналах); як музикознавче «польове дослідження», що через живе спілкування заглиблювалося в проблематику творчих процесів; як інструмент public relations і government relations, яким скористалася арт-менеджерка Національного ансамблю солістів «Київська камерата» Луніна, аби розповісти про діяльність колективу, його керівника Валерія Матюхіна і творців репертуару.

Усвідомлення цих завдань почасти знімає запитання до книжки. Чому левову частину передмови займають декілька десятків висловлювань митців різних країн і часів про природу щастя й творчої реалізації, а поряд із ними читаємо «плачі» щодо відсутности сучасної української музики в медіях? Чому в кожному з основних розділів, де бесіди практично від початку й до кінця тримаються на філософсько-світоглядних висотах, відсутній такий необхідний елемент «заземлення», як коротка вивірена біографічна довідка?

Своїх співрозмовників Луніна розпитує про ставлення до власної зреалізованости, природу натхнення, відмінності у роботі в різних жанрах, періоди творчої кризи, написання музики на замовлення, а також просить дати означення власного стилю, визначитися зі ставленням до аванґарду, постмодернізму, «нової простоти», електронної, літургійної музики.

Саме з величезним пієтетом Луніної до класиків сучасної музики, кожне слово яких вона беззастережно приймає за істину, пов’язано й головні вади цього видання. Реальні історичні обставини і фактологічну точність тут час від часу принесено в жертву яскравій суб’єктивності висловлювань і оцінок. Тому, розпочинаючи розмову про створення Національного ансамблю солістів «Київська камерата», Валерій Матюхін говорить: «Коллектив возник в 1977 году <…>. На момент его появления в Киеве уже существовал Киевский камерный оркестр, которым руководил Игорь Иванович Блажков». Проте Блажкова ще 1976 року звільнили з Київського камерного оркестру. «Церковная музыка Иоганна Себастьяна Баха, например, звучала на католических богослужениях. Он ее писал для прихожан церкви, в которой работал органистом», — каже Віталій Годзяцький. Проте Бах, як відомо, належав до лютеранської церкви. У бесіді з Грабовським читаємо: «В 1962 году нас вызывали, прорабатывали… В том же году Игорь Блажков сыграл мои “Симфонические фрески” в Петербурге». Однак прем’єра симфонічних фресок за мотивами малюнків Бориса Пророкова із серії «Это не должно повториться» відбулася в Ленінграді лише 20 жовтня 1963 року. Згадуючи концерт у Київській філармонії від 26 грудня 1966 року, Грабовський називає «Знаки» та «Музику сріблястих тонів» Сильвестрова як самостійні твори, хоча насправді це назви І та ІІІ частин «Тріади».

Із «труднощами перекладу» з авдіо в друкований формат пов’язано й окремі «розмовні» назви творів, неточності у написанні деяких прізвищ і термінів. Це, наприклад, «Испанский алькасар» Лесі Дичко (насправді твір називається «Алькасар… Дзвони Арагона»), «кардоцентризм» (кордоцентризм), «кинозис» (кенозис), «Богодар Игор-Антоныч» (Богдан-Ігор Антонич), «Светлана Шебалтина» (Шабалтіна), «Ганс Йельник» (Єлінек), «Белла Барток» (Бела Барток) та чимало інших.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Яна Примаченко ・ Листопад 2017
Книжка є не просто антологією життя і творчости видатного митця. Вона кидає світло на цілу епоху в...
Володимир Шелухін ・ Листопад 2017
Збірку есеїв, блоґів, авторських колонок російсько-американського філолога та культуролога,...

Розділи рецензій