Дмитро Лазуткін. Колядки і вальси

Серпень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
502 переглядів

Тернопіль: Крок, 2014.

Хоч би якими старожитніми здавалися символи колядок та вальсу в книжці вибраного Дмитра Лазуткіна, вони не суперечать авторовому інтересу до постіндустрійної дійсности. Мабуть, Лазуткін перший серед українських поетів детально змалював супермаркет — достоту бодріярівський, пов’язаний із глобалізованим суспільством. Письменник прагне експресивно відгукуватися про роботу пристроїв, дивуючись «сотням вибухів мобільних телефонів» («весна розчавлює першу комаху…») чи покликаючись на потойбічного змія, що «у світлі телевізора живе» («Останній. Суперостанній»). Тренер («Елегія випадку»), працівники комунального господарства й митниці («водопровідники нас вводять в оману…») та інші персонажі репрезентують новітню сферу послуг. В окресленому ряду, майже як в автентичній колядці, важливе місце посідають ангели. Щоправда, тепер небесні істоти завбачливо бронюють квитки («сподіваєшся буде що згадати…»).

Сам ліричний суб’єкт — це унікум, київський Ґарґантюа чи бодай Ґулівер. Для нього буденно «закипала кава у хіросімі» («розвідні мости відкриті канали…»), а «у постіль стрибають вагони» («що в пустелі оцій заховати — найдовшій з пустель…»). Лазуткін узагалі ідеалізує надмір, прирівнюючи істинність до колосальности: «злива така що на всіх вистачить // ти у ній справжня — світла сполохана» («злива така що на всіх вистачить…»). Водночас суще уподібнюється до названого, тож у віршах вияскравлено динаміку вислову (переважання односкладних речень, еліпсів, ґрадацій).

«Я»-поет є також мрійником. Герой освоївся у світі — тотальному етері (наскрізний образ), хоч і почувається тут дещо скуто. «…крила постійно воліють рости», — стверджує Лазуткін («клонування пейзажів небесні мости…»). Цим ознаменовано «вальсовий складник» збірки з медитаціями (від давнього вірша «Грудень» до нового афористичного «моє покоління приходить до тями…»), варіяціями романсу («хмарини в простирадлах — білі-білі…»), еротичними посланнями (часті в розділі «Бензин»). Завершують книжку переклади (з білоруської та російської мов) і пісні (здебільшого для гурту «КОZAK SYSTEM»).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Спілкування, інтернет, зміни в культурному ландшафті людства, мандри – найпоширеніші теми збірки...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Поезії Бельченко притаманний особливий різновид гармонії – вона насичена мотивами з історії...

Розділи рецензій