Яцек Хробачинський , Йоанна Любецька, Войцех Строковський , Аліція Бялецька. Kobiety wojny. Między zbrodnią a krzykiem o godność

Червень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
118 переглядів

Oświęcim: 2014.

«Жінки війни: між злочином і криком про гідність» — це спільний проєкт Фундації MDSМ (Міжнародний дім зустрічей молоді) в Освєнцимі та державного музею Авшвіц-Біркенау. До книжки увійшло вісімнадцять текстів польських дослідників, які розглядають роль жінок у тоталітарних системах як під владою такого устрою, так і в умовах масового насильства.

Перший розділ «Жінки в тоталітарній ідеології» присвячено становищу феміни в двох системах поневолення: нацизмі і сталінізмі. Яцек Хробачинський зупиняється на дослідженні польського виміру сталінізму, що охоплює 1944–1956 роки. І хоча епіграф до статті налаштовує на іронічний лад («А на полі, на широкім, як підійдеш близько, / то побачиш, що Дорота там за трактористку»), авторові вдається не лише реконструювати проблеми комуністичної емансипації та її відображення в мистецтві соцреалізму, але й простежити їхній зв’язок із тенденціями створення рівних можливостей для чоловіків та жінок у сучасному світі.

Другий розділ «Зґвалтування як воєнна стратегія» зображає жінок як жертв військових конфліктів. Ці жертви не можна назвати випадковими, бо часто йдеться про брутально сплановане сексуальне насильство, елемент воєнної стратегії. У наступному розділі «Вплутані в систему» описано долі свідків масового нищення (дружин есесівців), ув’язнених у таборах смерти жінок, наглядачок у тих же таборах та нацистських колаборанток. Майстерно виписана історія Марії Мандель і Станіслави Рахвал у статті Йоанни Любецької поєднує есеїстичну довільність із багатством фактажу. Авторка усвідомлює, що «в найтемніших закутках людської душі спить звір», і саме тому і жертва, і кат насправді є жертвами обставин; обидві сторони потребують прощення. Серед жіночих постатей, згаданих у розділі, зринає і Коко Шанель, щоправда, в незвичній іпостасі: як німецька аґентка F-7124 в Іспанії.

Останній розділ «Борючись за виживання» пояснює важливість не лише збереження фізичної цілісности, але й великої потреби духовного зцілення людства. Войцех Строковський аналізує щоденник Рут Ласкер, яку інколи називають «польською Анною Франк». Єврейська дівчинка-підліток, перебуваючи в концтаборі Біркенау, поряд із численними прикладами звірств нацистів фіксує в зошитку історію свого першого кохання. Якщо Зиґмунд Фройд мав рацію і Ерос і Танатос справді керують світом, то стаття Строковського значною мірою про їхнє драматичне зіткнення. Аліція Бялецька розглядає літературну експресію як стратегію виживання після травми, аналізуючи проблему загальної та індивідуальної (глибокої) пам’яті.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олена Дядікова ・ Листопад 2016
Вольфґанґ Шивельбуш — німецький літературознавець, знаний із використання методу історії...
Андрій Блануца ・ Вересень 2016
Науковий збірник видано до п’ятдесятиріччя наукової праці та сімдесятиріччя від дня народження...

Розділи рецензій