Андрій Бондар, Матеуш Вернер, Уршуля Ґожеляк... KINO-KOЛО, 2007, №33 (весна)

Квітень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
146 переглядів

Польське кіно тривко присутнє в свідомості українських глядачів, попри те, що в нашому кінопрокаті місця йому практично немає. На щастя, за останні роки для просочування в Україну польських фільмів з’явилися канали, цивілізованіші за піратські відеозбірки: наприклад, Дні польського кіна, що їх проводить Польський інститут в Україні.

Спеціяльне число часопису, присвячене польському кінематографу, розпочинається оглядом найцікавішої польської екранної продукції 2006 року, яку в березні-квітні можна було побачити в Києві, Львові, Харкові та Донецьку. Це «Summer Love» Петра Укланського – «перший польський вестерн», один із найрадикальніших жанрових експериментів останніх років, серед виконавців якого – Вел Кілмер та Боґуслав Лінда; «Віднайдений» добре знаного в Києві Славоміра Фабіцького – фільм, який представляв Польщу в Канах і якого було висунуто на здобуття «Оскара»; «Мистецтво падання» Томека Баґінського, що став гітом на фестивалях анімації в усьому світі; «Ода до радости» трійці дебютантів, що претендує на статус «маніфесту нового соціяльного кінематографа». Про інші фільми Днів польського кіна та про мистецькі ознаки новітнього польського кінематографа можна прочитати в інтерв’ю з кінознавцем Матеушем Вернером та в есеї Уршулі Ґожеляк «Як упізнати новий польський фільм?».

Окремою метою часопису було розширити коло сприйняття польського кінематографа в Україні, тому в цьому числі практично немає Анджея Вайди і Кшиштофа Занусі: звісно, не через неповагу до них, а через бажання відволіктися від знаних майстрів на користь інших, маловідомих в Україні польських митців.

З огляду на переконання, що масове кіно здатне сказати про певне суспільство як мінімум не менше (а часом значно більше) за високі зразки екранного мистецтва, особливо наголошено твори польського маскульту: есеї про «Знахаря» Єжи Гофмана, «Сексмісію» та «Дежа-вю» Юліуша Махульського й «Сару» Мацея Слєсіцького, що свого часу стали абсолютними гітами в Україні, можна знайти в рубриці «Коло культу».

Готуючи число, редакція часопису також прагнула залучити до українського контексту культові польські твори, часто недосяжні іноземцям через свою герметичність чи призначеність для внутрішнього вжитку. Йдеться, насамперед, про стрічку Марка Півовського «Рейс», шалена популярість якої серед поляків контрастує з повним незнанням про неї поза межами Польщі. Щоб удоступнити цей унікальний твір, видрукувано есей про нього Андрія Бондаря та його ж таки переклад скрипту «Рейсу».

Коли йдеться про сучасне кіно, звернення до національних категорій часом може видатися анахронізмом. Тому в розмові про польський кінематограф є наднаціональний фокус: матеріяли про творчість «великих еміґрантів» польського кіна: Романа Полянського, Анджея Жулавського та Валєр’яна Боровчика.

Можливо, досліджувати національний екран у «постнаціональну добу» – справа невдячна. Та саме на прикладі Польщі легко зрозуміти, чим культура, що створила самé кіно як систему, відрізняється від культури, що такої системи не створила.

К.К.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій