-. KINO-KOЛО. 2005, 26 (літо)

Серпень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
160 переглядів

Літнє число квартальника екранних мистецтв повністю присвячено документальному (неігровому) кінематографу. Тут видрукувано теоретичні розвідки й рецензії на класичні фільми (від картин Роберта Дж. Флаерті, Вальтера Рутмана, Луїса Бунюеля і Дзиґи Вертова до стрічок Алена Рене, П’єра Паоло Пазоліні, Криса Маркера й Алєксандра Сокурова). Вперше українською друкується сценарій знаменитого фільму Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом». Ідеться також про історію української екранної документалістики в подіях, фільмах, іменах, зокрема про творчість Олександра Коваля, Сергія Буковського, Олександра Роднянського, Валентини Руденко, Юрія Терещенка, Юлії Лазаревської.

Телевізійний екран як основний ретранслятор неігрового кіна підтверджує – у світі і вже в Україні – очевидне зростання суспільного інтересу до екранної документалістики. Неігрове кіно не тільки перемагає на найповажніших міжнародних фестивалях, воно впевнено завойовує екрани кінотеатрів, де демонструються не лише політичні памфлети Майкла Мура, а й пізнавальні стрічки на кшталт французьких «Мікрокосмосу» й «Генезису», розмову з авторами яких друкує часопис.

Додатковим для редакції приводом і поштовхом присвятити число неігровому кіну стали одразу три спеціялізовані кінофоруми, що пройшли у квітні в Києві, зокрема І Міжнародний український фестиваль документальних фільмів «Контакт», який мав дві конкурсні програми – національну й міжнародну. У часописі можна прочитати критичні матеріяли про цей форум, інтерв’ю з його учасниками (зокрема з латвійським режисером Герцом Франком і російським – Віталієм Манським), а ще – виклад двох фестивальних дискусій, одна з яких мала назву «Документальний кінематограф: національна самоідентифікація, інтеґрація в европейський контекст».

Окрім того, друкується низка світлин українського кінооператора Володимира Кукоренчука, а також статті про екранну документалістику данця Ларса фон Трира, білоруса Віктара Дашука, француза Франсуа Рейшенбаха та українця Сергія Лозницю, що працює поза Батьківщиною.

Зрештою, ще один редакційний мотив: уперше в історії кінематографа до конкурсної (короткометражної) програми Канського фестивалю потрапив й одразу дістав «Золоту пальму» український фільм – його визнали найкращим поміж решти всуціль ігрових та однієї анімаційної картини! Принагідно вміщено текстові й візуальні матеріяли, що стосуються цієї стрічки режисера-дебютанта Ігоря Стрембіцького.

В.В.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Яна Примаченко ・ Грудень 2017
До збірника, що його впорядкувала кінознавиця та головна редакторка журналу «Кіно-Театр» Лариса...
Оксана Олійник ・ Червень 2016
Упорядниці видання, мистецтвознавиці Ольга Балашова та Лізавета Герман створили путівник художніми...

Розділи рецензій