Гасан Гусейнов. Карта Нашей Родины: идиологема между словом и телом

Лютий 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
126 переглядів

Москва: ОГИ, 2005.

Досліджуючи ідеологеми, пов’язані з символічними уявленнями мапи Росії, автор впроваджує читача в ділянку ментальної географії, відому з праць Едварда Саїда та Ларі Вулфа. З цією метою він вводить нову категорію – візіотип, котру окреслює як «місце зустрічі» словесного знаку й наочно-схематичного образу, що творять образотворчо-словесну ідеологему. Однак залишається незрозумілим, чим візіотип відрізняється від таких понять, як стереотип, етноскейп чи символічна репрезентація? Чи будь-яка згадка про Росію та її ілюстративна, схематична чи словесна візуалізація обов’язково є візіотипом? На думку автора, саме візіотип «карти нашої Батьківщини» є одним із перших символів, які ще зі шкільної лави закладаються в уявлення громадян про просторову орієнтацію та є вагомим елементом суспільної свідомости. Цей візіотип зазнав значних змін протягом останніх десятиліть, що не могло не відбитися в сучасних текстах та образах, продукованих у ЗМІ.

Застосовуючи дискурс-аналіз, Гасан Гусейнов відтворює матрицю коґнітивної мапи російського суспільства, відзначаючи на ній основні візіотипи. Їм присвячено окремі розділи його книжки: «кордон», «залізна завіса», «глобус і місце Росії на ньому», «Росія-тіло», «зрада і розчленування», «розпад СРСР і дискурс порожнечі», «острів Росія», «розбитий компас», «містерії Евразії», «Росія чи Північна Азія», «візіотип розсіяння». Автор намагається відтворити дискурсивні процеси в сучасному російському соціюмі, який переживає зміну системи цінностей, у тому числі й у сфері уявної просторової орієнтації. Гусейнов робить спробу простежити, як різні дискурси приписують цим візіотипам ті чи ті позиції і значення, їх інтертекстуальність та інтердискурсивність. Аналізуючи візіотипи через візуальні образи й мовні кліше, що їх творять, Гусейнов досліджує сформоване ними дискурсивне тло, яке структурує уявлення росіян про свій простір, межі Росії, її роль у глобальних процесах. Проте автор не звертає уваги на те, що один і той самий знак може набувати кардинально відмінних значень у різних дискурсах, а, отже, слід не тільки подати читачеві приклад візіотипу й авторську інтерпретацію, але й пояснити його дискурсивну рамку. Гусейнов послідовно наводить текстуальні чи ілюстративні приклади, які, на його думку, творять той чи той візіотип, але не аналізує особливостей їх функціонування в різних дискурсах. Залишаються невисвітленими й питання щодо розповсюджености, рівня інтерналізації чи особливостей прочитання в російському соціюмі загалом та в його окремих (соціяльних, вікових, етнічних чи інших) групах розглянутих у праці візіотипів. Але вже навіть багатий текстуальний та ілюстративний матеріял, на якому базується праця Гусейнова, спонукає до роздумів і робить дослідження цікавим.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Володимир Шелухін ・ Січень 2017
Прагнення вибудувати абсолютно раціональну політику в умовах електоральної демократії часто...

Розділи рецензій