Ігор Савчук. Камерна музика 1920-х в Україні. Спроба філософського осмислення

Лютий 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
262 переглядів

Київ: Фенікс, 2012.

В основу монографії київського піяніста, старшого наукового співробітника Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України Ігоря Савчука покладено текст кандидатської дисертації, захищеної 2006 року. Дослідник знаходить точки перетину між природою европейського екзистенціялізму і творчістю українських композиторів 1920-х років, зокрема камерно-вокальною лірикою Бориса Лятошинського, фортепіянними мініятюрами Ігоря Белзи, а також польських львів’ян Тадеуша Зиґфріда Касерна та Юзефа Кофлєра.

1920-ті роки нині з багатьох причин на кону, не останньою чергою через подібність нинішніх і тогочасних реалій. У книжці йдеться про залежність (утім, не завжди пряму) мистецьких процесів від соціяльно-політичного контексту, про актуальні на початку ХХ століття філософсько-естетичні ідеї. Савчук аналізує маловідомі або й зовсім незнані шедеври представників київської та львівської композиторських шкіл, проте головний патос дослідження, здається, в іншому: в обстоюванні права митця будь-якого часу на «інакшість» і, хай би яким парадоксальним це здавалося, «публічну приватність».

Ігор Савчук аналізує образний світ української музики 1920-х років, у якій домінували теми страху, смерти, нудьги, невпевнености, відчужености й оголеної невротичности (усе те, що через десятиліття ніяк не вписалося в канони соцреалізму), висновуючи: «Таку творчу ситуацію з її об’єктивними чинниками в реалізації екзистенційного на мистецькому ґрунті означили, з одного боку, історичний час з притаманними йому соціальними зривами <…>, а з іншого — специфіка нового музичного мислення».

Додатки до монографії містять перелік камерно-вокальних творів Бориса Лятошинського 1920-х років, а також факсимільні відтворення нотних автографів та першодруків декількох романсів Лятошинського, фортепіянних Прелюдій Белзи та Касерна, Сонатини Кофлєра та його ж Варіяцій на тему віденського вальсу Йогана Штравса.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Щетинський ・ Червень 2018
Хоча Сильвестров говорить про музику багато й охоче, він не є легким співрозмовником, бо найчастіше...
Тамара Марценюк ・ Квітень 2018
Авторка зізнається, що дослідження привело її до переосмислення української ідентичности, а також...

Розділи рецензій