Сергій Жадан, Олександр Астаф'єв, Ростислав Мельників та ін. Кальміюс. 2003, № 1–2 (19–20)

Листопад 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
212 переглядів

«На щиті з Жаданом» вийшло на люди чергове число літературно-мистецького альманаху «Кальміюс»: обкладинку прикрашає фото поета, на якому він заглядає в очі величезній рибині, а відкриває журнал Жаданів «Хрестовий похід дітей». Не можна не зауважити, як потужно контрастує з ним наступна поетична публікація – добірка віршів Олександра Астаф’єва. Ідеться не лише про їхню несподівану наївність (так, ніби автори якимись чарами помінялися віком), а й напружену супротивність конкретики Жаданової поезії й абстракцій Астаф’єва, виконаних у дусі ледве не сюрреалістичної метафорики, за допомогою якої він оприсутнює певні уявні чи то досвідні елементи «любовного дискурсу»: «Тебе топтатиме до ранку / взуття моїх голодних рук». Поетичний блок продовжує Ростислав Мельників, який від барокової химерности своїх попередніх поезій повертається до тої ж таки життєвої конкретики, – і вона таки допомагає йому відтворити настрої жорстоких реалій війни, яка справді стає ознакою нашого щодення, ввалюючися зненацька з телеекранів до кожного помешкання. Далі читачі мають нагоду познайомитися з новими творами учасників харківського літгурту «ZAHARPOLIS MM».

Справжньою «перлиною» цього числа є «Розмова Вальтера Отто Драґа з критиком Євгеном Бараном», у якій, не можна не визнати, розставлені абсолютно всі акценти у сучлітпроцесі, як його іменують у колі «Кальміюса». І починається розмова, як-то кажуть, здалека: від Кнута Гамсуна та Генрі Мілера, а закінчується визначенням письменницької діяльности особисто для критика Євгена Барана. І важливо, що для нього ця діяльність дорівнює «можливості жити у власному світі», куди там Кнуту Гамсуну. Наступними запитаннями містичний Вальтер Отто Драґ поштовхує «критика-письменника» розставляти подальші акценти. Баран називає улюблених письменників та «арґументує свої “любові”»; він зізнається у своїй скромності та маловідомості та викриває плітки й неправди; осмислює причини «війни “домової” в Івано-Франківську» та «як критик» пояснює, що таке «українськийбестселер». Питань аж 20, вони ґрунтовні. Такі ж глибокодумні відповіді. Зрештою, там іще багато є чого почитати: ще Баран, ще Мельників, і Гемінґвей, і Соловей (кілька по кілька разів у різних особах), і «Чистий вхутемас» (це він же ж про ІБТ), ну і теде.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...
Катерина Девдера ・ Листопад 2016
Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» в серії «Українська поетична антологія» вже видавало добірки...

Розділи рецензій