Максим Гон. Із кривдою на самоті. Українсько-єврейські взаємини на західноукраїнських землях у складі Польщі (1935–1939)

Квітень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
283 переглядів

Рівне: Волинські обереги, 2005.

Автор звернувся до потенційно вибухової теми українсько-єврейських взаємин у міжвоєнній Речі Посполитій, та ще й насамперед зосередився на останньому передвоєнному п’ятиріччі, коли ці взаємини набули ознак відвертого політичного протистояння. Тому перед ним постало складне завдання, – однак закинути дослідникові упередженість чи необ’єктивність немає підстав; навпаки, його книжка може бути взірцем наукової чесности й послідовности в боротьбі з національними й історіографічними стереотипами. Розпочавши виклад міркуваннями про можливість узаємодії українських і єврейських партій у рамках тогочасної польської політичної системи та подавши огляд нечисленних і марних спроб порозумітися, до яких удавалися політичні речники двох національних меншин, автор переходить до зовнішніх чинників, які ускладнювали і навіть унеможливлювали таку взаємодію. Ними, вважає він, була світова економічна криза початку 1930-х років, яка посилила конкуренцію між українцями та євреями в Галичині й Волині, політичні репресії та Голодомор у радянській Україні та прихід до влади в Німеччині нацистів, що його в українському та єврейському середовищах сприйняли зовсім по-різному. Досить докладно подаючи погляди єврейських діячів на політичну активність українців, дослідник ставить у центр уваги позицію саме української сторони, аналізуючи за матеріялами тогочасної української преси все розмаїття висловлювань і ставлень різних українських політичних сил до єврейського питання – починаючи від ліберальних демократів і завершуючи радикальними націоналістами. Констатувавши відчуження щодо євреїв з боку одних та ворожість з боку других, він називає цілком переконливі причини, що призвели до такого стану. Насамперед це поразка українських визвольних змагань і політичні фрустрації українців у Другій Речі Посполитій, що спричинили зневіру багатьох українців у традиційних методах політичної боротьби та пошук нових шляхів національного самоствердження, як-от «економічний націоналізм», витіснення конкурентів засобами морального тиску й навіть терору. Оприлюднення непривабливих фактів українсько-єврейського протистояння 1930-х років, раніше доступних лише в архівах, – не менша заслуга історика, ніж його загальні висновки.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій