Др. Антоній Й. (Йосип Роллє). Іван Богун. Козацький полковник

Січень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1532 переглядів

Київ; Кам’янець-Подільський: Медобори–2006, 2012.

Ім’я Юзефа Роллє, колись добре знаного під псевдонімом Др. Антоній Й., у професійних колах дослідників історії на довгі роки було несправедливо забуто. А він же був відомим подільським істориком. І водночас психіятром – стажувався в Жана-Мартина Шарко, учителя Зиґмунда Фройда. Тож тепер укладачі першого українського видання його праці про видатного козацького полковника Івана Богуна (перекладу польськомовного видання 1887 року) стверджують, що дослідницькі методи історика «дають підстави вважати його одним з предтеч психоісторії та інтелектуальної історії».
Книжка складається з двох частин: окрім власне перекладу польськомовного тексту Роллє, вона містить біографічну розвідку про козацького ватажка, яка належить одному з упорядників – Василеві Кононенку.

«Для нас, – писав Роллє, – Богун залишиться постаттю більш симпатичною ніж інші, що з’являються на арені козацької війни...». Ця цитата після прочитаного тексту упорядника дає розуміння того, чому Василь Кононенко оцінює Івана Богуна як політика-державника. Кононенко також схиляється до концепції, що Івана Богуна не слід ототожнювати ще з одним персонажем козацької історії – Іваном Федоренком (Федоровичем), протилежну ж гіпотезу свого часу започаткував Микола Петровський і наприкінці 1990-х років розвинув Олександр Гуржій. Тож на сьогодні існує дві концепції щодо історичности постаті Івана Богуна. Перша (започаткована В’ячеславом Липинським й підтримана Михайлом Грушевським, Іваном Крип’якевичем, Гжеґожем Гаєцьким, Юрієм Мициком і Тетяною Таїровою-Яковлевою) указує на те, що Іван Богун та Іван Федоренко (Федорович) – одна і та ж особа: Іван Федорович Богун. Цю концепцію Кононенко намагається доповнити кількома фактами щодо її достовірности. Автор передмови до видання Валерій Степанков поділяє іншу концепцію (Миколи Петровського), що, на мою думку, додає наукової інтриґи у подальших богунознавчих студіях.

Опираючись на доробок Тетяни Таїрової-Яковлевої та максимально опрацювавши наявний джерельний матеріял, Кононенко змальовує Івана Богуна передусім талановитим політиком-державником, умілим дипломатом і послідовним прихильником незалежної Козацької держави. Козацький полковник здобув авторитет серед рядового козацтва й у нього були усі підстави змагатися за гетьманську булаву. Втім, Богун ішов усупереч власним амбіціям і завжди підтримував політику Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, а також намагався проводити серед козацької старшини лінію на творення самостійної держави. Кононенко також показує складну геополітичну ситуацію, що склалася у десятиріччя активної діяльности козацького полковника і на прикладах політичних кар’єр інших представників козацької старшини визначає роль і місце Богуна у складних процесах державотворення.

Дмитро Ващук, інший співупорядник, плідно попрацював над науковими коментарями до книжки. Інформаційно насичені коментарі дають змогу читачеві детальніше ознайомитися з історичними діячами, які фігурують у праці Роллє, а також почерпнути дані про географію та термінологію ранньомодерної України і реґіонів, що її на той час оточували.

Василь Кононенко добре проілюстрував книжку світлинами з різних краєзнавчих музеїв Поділля, а також власними авторськими знімками. Він також долучив відомості про джерела до вивчення біографії Івана Богуна, хоча більшість із них містять лише опосередковані відомості про героя книжки. Видання супроводжено бібліографією, іменним та географічним покажчиками.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Розділи рецензій