Анджей Сулима Камінський. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505–1795. Громадяни, їхня держава, суспільство, культура

Серпень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
918 переглядів

Переклад з польської Ярослава Стріхи
Київ: Наш час, 2011.

Ім’я знавця історії Речі Посполитої Двох Народів Анджея Сулими Камінського вже декілька десятиліть добре відоме у фахових колах істориків завдяки публікаціям науковця польською, англійською, російською, а віднедавна й білоруською мовами. Нарешті й український читач може ознайомитися з однією з його праць (початково її опубліковано в Любліні 2000 року). Передмову до українського видання написала його редакторка, історик Наталя Яковенко, розповівши в ній про обставини появи дослідження, сприйняття його у науковій спільноті й технічні особливості українського перекладу.

В основному змісті привертає увагу спроба розглядати історію Речі Посполитої крізь призму «громадянського простору» та наполегливі паралелі між ранньомодерною Річчю Посполитою й сучасним Европейським Союзом там, де йдеться про її історичне еволюціонування до нинішніх европейських цінностей – утвердження громадянських прав, місцевого самоврядування, парламентаризму і суверенности.

Автор переконливо доводить, що ці поняття були не порожнім звуком і для шляхти, і для інших мешканців Речі Посполитої. Це виразно засвідчено хоча б тим, як запекло під час московської навали 1654–1667 років і «шведського потопу» 1655–1660 років боронили суверенність держави німецько-лютеранський Ґданськ, конфесійно мішаний Львів, православні білоруські міста, в котрих, як і в Ґданську, майже не було мешканців-поляків.

Дослідник ознайомлює з історіографічною традицією та новими підходами до різноманітних питань політичного та соціяльно-культурного життя держави Яґелонів. Українські читачі, іще у школі привчені до однобоко неґативного погляду на Річ Посполиту, дізнаються багато цікавого про діяльність діячів останньої доби її існування – Авґуста II Ветина, Авґуста III, Станіслава Авґуста Понятовського.

Втім, безсумнівно, найактуальнішими для нас у книжці є проблеми спільного українсько-польського минулого: Люблінська унія (1569), Берестейська унія (1596), вплив сарматизму на владні руські еліти, козацьке питання у Речі Посполитій до 1648 року, Хмельниччина, Гадяцька унія (1658), становище українських земель під владою Варшави у XVIII столітті тощо. Опис цих сюжетів, зроблений з урахуванням сучасних історіографічних інтерпретацій, вигідно різниться від примордіялістських схем, присутніх у більшості сучасних курсів української історії.

 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій