Сєрґей Каштанов. Исследования по истории княжеских канцелярий средневековой Руси

Лютий 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
494 переглядів

Москва: Наука, 2014.

Книжку знаного російського науковця в царині спеціяльних історичних дисциплін Сєрґея Каштанова, члена-кореспондента РАН, присвячено комплексному дослідженню такої галузі історичної науки, як дипломатика. Шляхом дипломатичного аналізу (що передбачає аналіз формуляра документів) ориґіналів та копій збережених актів XIV–XVI століть автор визначає характерні особливості діяльности протоканцелярій і канцелярій вищої світської влади середньовічної Русі (тут цей термін позначає Північні руські землі, що стали основою для формування Московської держави) на різних етапах її існування.

Дослідження ґрунтується на сучасних дипломатичних, палеографічних, філігранознавчих (вивчення водяних знаків на папері), сфрагістичних (вивчення печаток) методиках аналізу середньовічних актових джерел і базується на архівних документах низки архівних зібрань та установ Росії. Без перебільшення, аналогів йому в радянській та пострадянській історіографії не існує.

Глибоке вивчення формуляра документів та їх системний аналіз дали Каштанову підстави зробити низку цікавих і новаторських висновків щодо генези князівських канцелярій. Зокрема, найдавніші руські акти Київської Русі — договори із Візантією у X столітті — є перекладами з грецького копійного збірника другої половини XI — початку XII століття. У жалуваних актах XII–XIV століть відбувається поступовий відхід від древньої традиції, що пов’язувала імунітетні привілеї і представлення бана із земельним пожалуванням. У Північно-Східній Русі XIV століття судово-адміністративні та фінансові права стають самостійним предметом реґулювання, обсяг яких детально і чітко зафіксовано у грамотах. Загальні тенденції розвитку документування в XV–XVI століттях зводяться до збільшення різновидів актів та появи численних груп джерел інших видів — реєстраційно-облікових, епістолярних, розпорядчих.

Дослідження складається з двох частин. У сімнадцяти розділах першої частини Каштанов один за одним висвітлює кожен компонент формуляра документа і підходить до аналізу комплексу питань із теми дослідження у спеціяльних тематичних блоках. Це інтерполяція і підробка актів, способи покарання фальсифікаторів документів у середні віки в Европі та Русі. В останньому розділі, що є водночас висновком, науковець наводить загальні тенденції розвитку документування соціяльно-політичних та економічних відносин у середньовічній Русі.

Другу частину праці представлено трьома розділами. У першому подано огляди Міжнародних конґресів із дипломатики. У наступному розглянуто питання «жалуваної юрисдикції» як форми канцелярської практики. У завершальному розділі комплексно проаналізовано договір Московської держави з Лівонією 1535 року та опубліковано руський і німецький ориґінали текстів.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...
Андрій Блануца ・ Червень 2017
Представлені в збірнику дослідження стосуються історичної політики, здійснюваної в країнах...

Розділи рецензій