Упорядник Ігор Задорожний. Ірмологіон 1809 року Івана Югасевича-Склярського

Серпень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
294 переглядів

Факсиміле і транскрипція
Ужгород: Карпати, 2010.

Ірмологіон Івана Югасевича-Склярського (1809) – рукописна пам’ятка Закарпаття, яка представляє найдавніший пласт професійного музичного мистецтва. В ньому зафіксовано основні форми монодичних літургійних піснеспівів. Ірмологіон служив також практичним посібником для навчання дітей музичної грамоти і церковного співу.

Твір належить до календарно-мінейного структурного типу. За своїм змістом і художнім оформленням збірник споріднений із загальноукраїнською традицією, хоча його застосування обмежувалося богослужбовою практикою в Мукачівській єпархії. В першому розділі книги зібрано догматики, богородичні, сідальні та ірмоси воскресного канону на 8 гласів. В 4 гласі додано степенні антифони. Другий розділ – це осмогласний цикл подобні стихирам. До третього розділу входять ірмоси канонів і деякі стихири на свята церковного року, а також піснеспіви Тріоді.

Публікацію підготував авторитетний дослідник української церковної монодії Ігор Задорожний, який виконав упорядкування, транскрипцію та редаґування тексту. Книжка складається з двох частин: факсимільної репродукції Ірмологіону та його транскрипції в сучасній нотації. Згідно з методикою прочитання давніх ірмолойних піснеспівів Олександри Цалай-Якименко, на початку нотних станів тут використано подвійний запис ключів, що дає змогу легко орієнтуватися в музичному матеріялі всім, хто не обізнаний з особливостями давньої нотації – так званої київської квадратної ноти. Церковнослов’янський текст подано сучасною абеткою зі збереженням характерної вимови ориґіналу. Задля легкого відтворення та сприймання мелодико-ритмічного малюнку нотного тексту в транскрипції збережено симетричність і відповідні пропорції ориґіналу.

Без перебільшення подвижницька праця Задорожного змогла побачити світ завдяки матеріяльній допомозі пана Михайла Мандзія з Великої Британії. Автор-упорядник  висловив щиру вдячність за корисні наукові поради, що їх йому надавали професори Львівської національної музичної академії імені Лисенка, видатні українські медієвісти Олександра Цалай-Якименко та Юрій Ясіновський (науковий редактор), а також – із Канади – професор Університету Св. Павла в Отаві о. Петро Галадза. Варто відзначити також високий поліграфічний рівень видання.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Тамара Марценюк ・ Квітень 2018
Авторка зізнається, що дослідження привело її до переосмислення української ідентичности, а також...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Листопад 2017
Стивен Віт, американський журналіст, автор журналу «The New Yorker», позиціонує свій текст як...

Розділи рецензій