Ірина Колесник. Інститут історії України: Нове українське відродження

Травень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
95 переглядів

Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.

Дослідниця української історіографії Ірина Колесник до 80-річчя Інституту історії України НАН України підготувала книжку, в якій розглядає історіографічний процес академічної історичної науки від середини 1980-х років до початку 2000-х. В українському історичному процесі «нове українське відродження», як зазначає авторка, «це доба незворотних змін, розпочатих перебудовою, краху тоталітарних режимів, утворення незалежної держави України, вирішальних зрушень в усіх сферах життя українського суспільства». В Інституті історії України у цей період відбулася демократизація наукового життя і зміна умов праці історика.

Колесник будує книжку в інституційно-хронологічній та понятійно-проблемній площинах. У п’яти тематичних розділах першої частини авторка здебільшого досліджує інституційну історію Інституту. У першому аналізує вплив перебудови на історичну науку в Україні, встановивши, що на цьому етапі історики партії («директивні історики») втратили привілейоване становище та монополію у сфері теорії та ідеології; на авансцену історичних досліджень виходять громадянські історики з Інституту історії АН УРСР. Другий розділ присвячено переходу інтелектуальної ініціятиви від істориків партії до громадянських істориків. Певним рубіконом цього процесу став круглий стіл, що його 28 лютого 1988 року провела редакція «Українського історичного журналу», на якому було розглянуто й обговорено проблеми історичної науки на сучасному етапі. У наступному розділі Колесник аналізує нову модель взаємодії науки і влади, ключовим сеґментом якої стала програма повернення історичної спадщини. Четвертий розділ кидає світло на реорганізацію головної історичної наукової установи УРСР. У п’ятому висвітлено питання міжнародної наукової комунікації.

Другу частину присвячено повороту до національної історії України через революцію понять. У шостому розділі проаналізовано системні зміни в історичних дослідженнях Інституту. Зокрема, було реабілітовано українську медієвістику (на зміну конструктові «визвольна війна українського народу 1648–1654 років» прийшли «Українська національна революція 1648–1676 років», «Українська революція середини XVII століття»); XIX століття в історії України отримало нове термінологічне наповнення – «Українське національне відродження кінця XVIII – XIX століття», радикального оновлення зазнала новітня українська історія, особливо Друга світова війна і роль у ній України. У сьомому розділі авторка розповідає про видавничі ініціятиви та проєкти Інституту: відновлення діяльности Археографічної комісії АН УРСР, публікації та републікації праць дореволюційних та діяспорних істориків, зокрема, Миколи Аркаса, Михайла Грушевського, Дмітрія Бантиш-Камєнського, Дмитра Багалія. У широку практику увійшли публікації та укладання довідково-бібліографічних видань, словників та хронік.

Восьмий розділ репрезентує проблему теорії та історії історичної науки, до тематики якої прийшли науковці, що займалися критикою буржуазних фальсифікацій української історії. Зі здобуттям незалежности України стався злам у теоретичній базі вивчення історії. У цей період відбулося еволюціонування від проблемної історіографії до біоісторіографії, через яку в історичний дискурс було повернено напівзабуті імена дореволюційних істориків, репресованих радянських істориків та істориків діяспори. Безперечним фактом стало повноцінне повернення і відновлення статусу спеціяльних історичних дисциплін. Останній, дев’ятий, розділ підводить риску в роботі Інституту часу «нового українського відродження». Тут проаналізовано концепцію відтворення синтетичної історії України як перший пострадянський досвід концептуалізації української історії. Результатом роботи колективу Інституту від 1991 року став вихід 15-томової синтетичної історії України «Україна крізь віки» (1998), яку 2001 року було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової...

Розділи рецензій