Мануель Кастельс, Пекка Хіманен. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель

Квітень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
279 переглядів

Переклад з англійської О. Андреєва, С. Удовік, Е. Ганиш
Київ: Ваклер, 2006.

Перекладена багатьма мовами книжка відомого дослідника глобалізаційних процесів та інформаційного суспільства Мануеля Кастельса і його фінського колеґи Пеки Хіманена ґрунтовно досліджує фінську модель інформаційного суспільства. Вона не претендує на еталонну модель і приклад для наслідування, а радше підтверджує можливість різноманітних шляхів переходу до інформаційної парадигми, залежно від специфіки кожного суспільства і культури.

У роботі подано детальний аналіз технології створення держави добробуту, досліджено вплив інформаційних технологій на різні верстви населення Фінляндії, розглянуто не лише позитивні досягнення країни, а й неґативні тенденції, що постають перед країною при її входженні до глобальної економіки, й ті засоби, якими фінська спільнота їм протидіє.

До того ж Кастельс доповнив видання результатами дослідження, проведеного в Китаї, Індії, Росії, Каталонії, Канаді й Великій Британії щодо мережевого суспільства, інформаційної та нової технологічної революції, і вважає глибину кризи, що охопила сьогодні Україну, цінною якістю, проводячи паралелі з в Фінляндією, яка свого часу також пережила кризу.

Книжка пояснює, чому і як наприкінці XX століття Фінляндія змогла стати країною з найвищим приростом продуктивности в Европі, одним із лідерів у передових галузях, особливо в телекомунікаційних мережах і стільниковій телефонії. Ключовим моментом є те, що ця країна змогла здійснити такий переворот, водночас зберігаючи свій статус держави добробуту разом із найвищими у світі пропорціями трудових спілок, високими податками й активною роллю уряду в керівництві процесом розвитку.

В книжці йдеться передусім про реалізовану можливість поєднання інформаційного суспільства з державою добробуту, про можливість існування інакшої моделі, відмінної від найвідоміших. Історична орієнтація Фінляндії на майбутнє (могутність футурологічного напряму в країні ще з 1970-х років) відіграли неабияку творчу роль попри всі негаразди та соціяльні витрати, що завжди кидають виклик суспільству.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Червень 2018
Головними в книжці є три взаємопов’язані твердження: по-перше, ми живемо в епоху революційних змін...
Віктор Іщенко ・ Квітень 2017
Нову книжку філософа Тараса Лютого присвячено Фридрихові Ніцше. Це перше такого масштабу українське...

Розділи рецензій