Євгенія Кононенко. Імітація

Жовтень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
351 переглядів

Львів: Кальварія, 2001.

Більшість персонажів цього роману пов’язані в одну спільну оповідь колишніми стосунками, що витворює атмосферу «еротики у минулому», тим більше характерну, що вона є тлом для «танатосу в сучасності». Детективна лінія проста й зовсім без звичайних перипетій, коли підозра падає то на одного, то на іншого члена романної спільноти, але справа розслідується настійливо в одному напрямку. Концепт такої «погоні за істиною» відбито на різних рівнях твору і загалом протиставлено іншому капітально розробленому концептові «імітування істини». За вилученням цієї машини сюжетності маємо звичайне для авторки фізіологічне письмо. Роман не є реалістичним, але радше натуралістичним у літературному дусі середини XIX сторіччя, і у відповідності до цього наративний малюнок здійснюється найбільше чорним по сірому, що навіть іронія із прийому ad hoc перевтілена просто у засіб мовлення.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Володимир Шелухін ・ Квітень 2018
Візуальний супровід тексту забезпечують світлини Валерія Мілосердова – фотографа, який здобув...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2018
Історії, які оповідає Катерина Калитко, відбуваються у фантазійних просторах альтернативної...

Розділи рецензій