Олександр Богомолов. Імена революції: дискурс Арабської весни

Квітень 2019
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
84 переглядів

Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018.

У дослідженні Олександра Богомолова йдеться про дискурс Арабської весни на прикладі Єгипту. Як зазначає автор, він прагне «реконструювати питомі ідеї та смисли Арабської весни, спираючись на засади семантичного аналізу концептуальної структури, що лягла в основу революційного дискурсу». Та для ширшого кола читачів будуть цікаві його висновки про природу повстання в Єгипті у 2011–2014 роках, а також про єгипетську культуру і світогляд.

Автор не раз зіставляє Помаранчеву революцію в Україні і Січневу в Єгипті. Він не зіставляє близькосхідних подій із Революцією Гідности в Україні, проте зазначає, що єгиптяни використовували лексему «гідність» як частину революційного гасла (повністю воно звучало як «Хліб, свобода, соціяльна справедливість і людська гідність»). У деталях українських і єгипетських подій можна знайти чимало подібностей. Бодай такий приклад: через масштаб протестів і брак адекватної лексики для опису і в Україні, і в Єгипті їх часто окреслювали як «те, що трапилося на площі», – а далі можна підставити майдан Незалежности або майдан Тахрір (або майдан Звільнення, якщо перекласти назву каїрської площі).

Богомолов починає з аналізу того, як єгиптяни сприймали події революції загалом: їх розуміли як «чудо», що трапилося раптово, коли «воля народу» повстала проти корумпованого режиму. Усвідомленню революції як чуда посприяли медії. Вони перебували в гущині подій, і революціонери на площі постійно бачили себе на численних екранах. Для нових суспільних відносин, що виникли на площі не без допомоги медій, «було характерне незвичне відчуття спільності та рівності, товариськості, а насамперед – повної зміни владних відносин».

Основна частина книжки стосується аналізу структури революційного наративу. Єгиптяни боролися проти «держави несправедливости» (ẒULM), а бажаний результат перетворення країни відбито в згадуваному гаслі повстання: хліб, свобода, соціяльна справедливість, людська гідність. Окрім того, на початку активним було гасло «народ хоче повалення режиму», а пізніше протестувальники почали вимагати «відплати» (QIṢĀṢ) за мучеників, причому швидкої (модель «око за око»). З аналізу Богомолова випливає, що в багатьох текстах саме «відплату» розглядали як ключову цінність і мету революції. Ба більше, концепт відплати пов’язано з усіма елементами першого набору вимог, і він може відкрити їхні глибинні смисли. Чотири «конкретні» концепти легко перекладаються на европейські мови, і вони потрапили до західних медій, а гасла, у центрі яких перебуває концепт відплати, ці медії здебільшого іґнорували. Вони писали про демократичну революцію і падіння авторитаризму в Єгипті, та для «звичайних учасників повстання» саме ці поняття не відігравали ключової ролі. А тлумачення цих нібито простих елементів гасла могло відрізнятися в Єгипті і в журналістів та читачів на Заході. Наприклад, «свобода»: на думку Богомолова, в релігійно-політичному дискурсі революції свободу могли розуміти як «звільнення умми (тобто спільноти мусульман) від усіх зобов’язань, крім тих, що походять від Аллаха». Це не зовсім збігається з тим, як свободу розуміє европейська культура. Через різне розуміння понять, а також нехтування окремими елементами революційного дискурсу західні спостерігачі часто не могли усвідомити «суті арабського повстання як продукту іншої культури».

Далі проаналізовано протагоністів революційної боротьби. Революція розгорталася як боротьба «молоді» (ŠABĀB) проти «ворогів революції», тобто захисників старого режиму (FULŪL). Рушійною ж силою є «воля народу» – її розуміють як дику силу, що узгоджується з баченням революції як «чуда». Молодь – це члени політичних організацій, що зробили внесок у революційні події (під цим поняттям в арабській мові мають на увазі здебільшого молодих чоловіків). Автор уважає, що єгиптяни приписували молоді виняткову роль у революційних подіях не через демографічні дані і не тому, що порівняно з іншими країнами в Єгипті молодь була активніша. Це пов’язано з тлумаченням соціяльної ролі осіб певного віку: молоді властиво мріяти, для молоді природно змінюватися. Тобто молодь здатна «трансформувати реальність силою власних мрій», і завдяки цим властивостям вимоги, які вона висловлює, більше важать.

Аналіз дискурсу свідчить, що на початку революції ліві ідеї впливали на революційний наратив, та згодом концепти, що походять із ісламського права, взяли гору. Вони були зрозуміліші народові: «мова релігії в сучасних арабських суспільствах продовжує функціонувати як найбільш загальнодоступна універсальна база знань». Після розколу в революційному русі, усунення президента Мурсі від влади та придушення протестів на площі Рабія 2013 року виникла потреба в новому наративі непокори. З’явилося поняття ṢUMŪD, за висловом Богомолова, «резервна стратегія Революції». Воно означає «силу слабких», щось близьке до сталого опору, тримання разом проти сильнішого супротивника, що передбачає терпіння і жертовність. Цей концепт дав змогу по-новому створити образ групової єдности, і на його основі виник новий дискурс спротиву.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжка Романа Подкура є черговим виданням із серії «Студії з регіональної історії: Степова Україна...
Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Книжку написано в руслі повернення сходу України до українського історичного наративу, що в останні...

Розділи рецензій