Роже Шартьє, Олена Коваленко, Лілія Ревак... Європейський світ, 2012, № 4

Грудень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
185 переглядів

Рубрика «З дослідницької полиці», що відкриває цей номер часопису «Європейський світ», містить другу лекцію відомого французького історика Роже Шартьє «Рука автора» про европейські літературні архіви. Дослідник міркує про ймовірність створення літературного архіву ранньомодерної доби і про складнощі текстологічного вивчення рукописів.

У рубриці «Проблема – Креси» вміщено інтерв’ю Ірини Ковальчук із Томашем Кубою Козловським, координатором програми «Варшавська ініціятива Кресова». Козловський наводить цікаві приклади з життя східних кресів Другої Речі Посполитої, що не потрапляють до вітчизняних підручників, бо докорінно суперечать націоцентричному наративові: скажімо, переповідає материні спогади про те, що перед Другою світовою війною в Галичині у місцевостях, де українці становили більшість, польські діти у школі мали вчити українську. Дослідник наголошує, що історія кресів – це не лише історія конфронтації.

Тему продовжує розвідка Олени Коваленко «Проблема акультурації поняття “креси”: варіянти саморедакторської стратегії». Авторка розглядає різноманітні способи написання самого терміна «креси» у дослідженнях польсько-української тематики, а водночас стисло інформує про те, як потужно розвинулася ця тема у Польщі після 1990 року.

Тематичний блок «Спостереження – Польський досвід» охоплює розвідки Лілії Ревак, Володимира Гушулея, Євгенії Сакал та Єгора Стадного. Лілія Ревак описує політичний шлях посткомуністичної Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини від часу їх об’єднання у Вишеградський союз до входження в Европейський Союз. Наводячи низку прикладів, авторка наголошує, що лише після вступу держав – членів Вишеградської четвірки до ЕС і деякого перебування там інші його члени почали розуміти, зокрема на прикладі Польщі та Чехії, що новоприйняті центральноевропейські держави різняться одна від одної і мають різне, часом протилежне, бачення свого місця в евроспільноті. Насамперед це відбивається на їхньому ставленні до внутрішніх і зовнішньополітичних процесів в Европейському Союзі.

Володимир Гушулей, оцінюючи результати польського головування в ЕС, зазначає, що воно, на думку самих поляків і їхніх колеґ, відбулося доволі вдало, поліпшило міжнародний імідж Варшави і створило умови, за яких президентство тої чи тої держави допомагатиме Европейському Союзові реалізувати представницькі функції за кордоном. Проте поряд з успіхами були в польському головуванні й невдачі. Нерозв’язаними залишилися проблеми приєднання до Шенґенської угоди Болгарії та Румунії, а найголовніше – зазнали краху сподівання укласти угоду про асоціяцію з Україною.

Євгенія Сакал аналізує політичні процеси в Угорщині, пов’язані з діяльністю прем’єра Віктора Орбана. Авторка відзначає, що неґативне ставлення керівних структур ЕС до недемократично ухваленої в січні 2012 року нової угорської конституції не заважає консервативній частині польського суспільства прихильно сприймати відверто націоналістичну і консервативну політику угорського уряду.

Єгор Стадний міркує над освітніми перетвореннями в Україні. Порівнюючи обставини, в яких працюють викладачі українських вишів, із викладацькою практикою їхніх колеґ з ЕС та Північної Америки, він висновує, що вітчизняні викладачі нагадують радше працівників на виробництві: їхнє навчальне навантаження у два-три рази більше, а стимулювання наукової діяльности не ґарантоване, не запотребуване і цілком відсутнє.

Іван Гаврилюк у новому тематичному блоці «На шляху до Евро-2012» торкнувся проблеми футбольного хуліганства у Польщі. Читачеві вочевидь найцікавіше буде познайомитися із новим і донедавна мало відомим «хуліганським» обличчям Ґданська та культурної столиці Польщі – Кракова.

У прикінцевій рубриці «Культура міст» Ольга Лось описує зміни у польській національній кухні під впливом процесів глобалізації і те, як поляки цьому намагаються протистояти, а Оля Гнидюк оцінює образ Польщі, що його пропонує потенційним туристам британська «The Guardians».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій