Роже Шартьє, Оля Гнидюк, Андрій Любарець... Європейський світ. 2012, № 3

Квітень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
152 переглядів

Перший із трьох тематичних блоків третього випуску мережевого часопису «Європейський світ» («З дослідницьких полиць») відкривається перекладом лекції французького історика Роже Шартьє «Минуле в теперішньому. Історія, література, пам’ять». Виклад сучасних інтелектуальних тенденцій в европейській історичній науці має привернути увагу насамперед культурологів і шанувальників філософії історії.

Стаття Олі Гнидюк «Простота і складність практик “щоденного опору”» знайомить читача із фактично невідомим у Східній Европі напрямком історичного дослідження – subaltern studies. Авторка окреслює завдання, що ставлять перед собою західні дослідники, які працюють у цій парадигмі, та й просто презентує для українського читача їхні імена, неакцентовано вкотре торкаючися проблеми відсталости і навздогінного розвитку української гуманітаристики.

Андрій Любарець у статті «Битва під Крутами в українській історичній пам’яті» аналізує способи творення «пам’яті» / міту Крут, до яких вдавалися різні політичні сили в Україні: учасники визвольних змагань 1917–1921 років, західноукраїнські політичні організації міжвоєнного часу та років Другої світової війни, радянські історіографи, українська повоєнна еміґрація, а особливо пильно зосереджується на політичних силах і владних елітах сучасної України.

Лілія Ревак у статті, вміщеній у розділі «Спостереження. Наодинціз ЕС», перелічує конкурентоспроможні, потенційно економічно привабливі для Брюселя галузі вітчизняної економіки. Авторка наголошує, що Україна прийде до ЕС не з порожніми руками, але, на жаль, вироби української промисловости потребують популяризації навіть усередині України – інакше чому донецькі олігархи купують для власного користування «Superjet-100», а не АН-158, а міністри України спостерігають військові моделі КрАЗів не у вітчизняній армії, а в грузинській.

Тему стосунків України із ЕС продовжує Єгор Стадний, який аналізує виступи учасників польско-німецько-української конференції «Двадцятий рік нежалежности України. Політика, економіка, суспільство», що відбулась у грудні 2011 року у Варшаві. Ігор Басанський міркує про те, як сучасні соціяльні та політичні процеси (транснаціональна міґрація, глобалізація, евроінтеґрація) міняють уявлення про національну державу і як вона реаґує на ці виклики.

Кілька розвідок на гуманітарні теми вміщено у блоці «Культура міст». Євгенія Сакал замислюється про ґендерну політику в Києві, беручи до уваги такі чинники, як міський транспорт, ідеологія міста (крізь призму пам’ятників та реклами), гендерний мейнстримінґ у плануванні міста. Володимир Гушулей на прикладі Талліна, якому на 2011 рік було надано статус «культурної столиці Европи», показує дію цього інструменту культурного діялогу в межах ЕС. Ірина Ковальчук ділиться враженнями після відвідин варшавського конкурсу «Soho Factory» у Варшаві, до участи в якому приймають усілякі мистецькі витвори зі сміття. Іван Гаврилюк оповідає про власне сприйняття польської столиці.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Червень 2018
Головними в книжці є три взаємопов’язані твердження: по-перше, ми живемо в епоху революційних змін...
Віктор Іщенко ・ Квітень 2017
Нову книжку філософа Тараса Лютого присвячено Фридрихові Ніцше. Це перше такого масштабу українське...

Розділи рецензій