Єгор Стадний, Ірина Ковальчук, Олена Бетлій... Європейський світ

Березень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
128 переглядів

2011, № 2

В рубриці «Центрівські зустрічі», яка відкриває другий випуск започаткованого в Києво-Могилянській Академії інтернет-часопису «Європейський світ» (у мережі вже опубліковано п’ять його чисел), викладено запис бесіди з доктором Богданом Осадчуком (1920–2011), який у розлогій біографічній оповіді «Як бути космополітом?» виклав своє ставлення до Другої Речі Посполитої, Третього Райху, радянської окупаційної політики у Німеччині, післявоєнної ФРН і СРСР, а також до теперішньої України, Білорусі, РФ тощо. Зустріч із Богданом Осадчуком відбулася в Центрі польських і европейських студій НаУКМА.

Там-таки відбулися презентації двох книжок видавництва «Критика»: монографій «Оповідач і філософ: Вальтер Беньямін та його час» Володимира Єрмоленка (в обговоренні взяли участь Вадим Менжулін, Тарас Лютий, Олександр Івашина, Володимир Артюх і керівниця Центру Олена Бетлій) і «Ритуал і тіло. Структурно-семантичний аналіз українських обрядів родинного циклу» Марії Маєрчик (за участи авторки, директора видавництва Андрія Мокроусова та Олі Гнатюк). Окрім самого обговорення книжки, на початку зустрічі порушено болісне для вітчизняної науки питання методологічної відсталости й інтелектуального вакууму, який змушує молодих науковців варитися у власному соку, навіть в академічних установах. Розглянута на прикладі теми, якій присвячено розвідку Марії Маєрчик, тобто дотичної насамперед «народознавства», проблема в сучасних реаліях є буденною для всіх галузей вітчизняної науки.

В рубриці «Освітній простір» подано статті Єгора Стадного та Ірини Ковальчук. Стадний аналізує польський закон про високу освіту, що має набути чинности в жовтні 2012 року: описує історію його ухвалення, зміст і мету, особливо наголошуючи те, що в обговоренні документу справді активну роль брали студенти, науковці, профспілки та громадськість – цим тамтешня ситуація вигідно відрізняється від того, що бачимо в аналогічних випадках в Україні. Оцінюючи українські реалії, автор скептично відгукнувся про «реформаторство» Дмитра Табачника. Відзначивши обізнаність українського міністра з польським законом, він окреслив українське осмислення польських реформ у такий спосіб: «скопіювали, підправили, обрізали і маємо горе-компіляцію». Ірина Ковальчук привертає увагу до іншого складника діяльности Табачника – перешкоджання реальній мобільності в освіті та науці. Прикметно з цього погляду, що Україна в 2011 році знехтувала програму «Еразмус», – тимчасом як прилучення до неї могло би відкрити для українського студентства ширші можливості навчання в ЕС.

Олена Бетлій у рубриці «З журнальної полиці» друкує статтю «Революція живе в Інтернеті». Це аналіз того, як «The New Yorker» висвітлює рух «Займи Вол-Стрит», а «Eurozine» бачить дальший розвиток Европи, – яка в уяві авторів часопису тотожна Европейському Союзові.

Розділ «Спостереження за кордоном» містить статтю Лілії Ревак, яка зіставляє українську недолугу політику щодо співпраці з діяспорами та відповідні успішні дії урядів Польщі, Грузії та Росії.

Оля Гнидюк аналізує сучасну політику Сполученого Королівства щодо Індії та процес інтеґрації індійців у британський культурний соціюм у контексті наявного в англійській пресі колоніяльного дискурсу.

Володимир Гушулей описує ставлення західних держав до радянської анексії Естонії, Латвії та Литви у 1940 році. Він аналізує їхню політику, якою вона була під час та після Другої світової війни, а також їхнє сприяння відновленню державности балтійських країн після заколоту ҐКЧП у Москві в серпні 1991 року.

Євгенія Сакал завершує тематичний блок спостереженнями про ставлення до комуністичного минулого у Центральноевропейському університеті, який 1991 року виник у Будапешті як «своє рідна відповідь на розпад Соціялістичного блоку», що, втім, не заважає його теперішнім студентам провести в гуртожитку «пострадянську» вечірку, декорувавши приміщення радянськими прапорами й портретом Сталіна. При такій нагоді авторка повертає читачів до питання, що його поставив Олександр Мотиль у статті «Чому можливий бар “КҐБ”?», друкованій у «Критиці» (2008, ч. 6). На тлі «абсолютного зла» нацизму під специфічним кутом зору червонопрапорний комунізм декому бачиться не таким уже й злом.

У рубриці «З міста подій» ті ж таки Ірина Ковальчук і Єгор Стадний міркують про особливості ставлення різних політичних сил сучасної Польщі до одного із провідних політиків Другої Речі Посполитої Романа Дмовського та про святкування 11 листопада 2011 року у Варшаві Дня Незалежности.

Останній тематичний блок «Культура міст» знайомить із текстом Олени Коваленко «Заборонене кіно», де авторка викладає історію створення угорського фільму «Злочин і кара» (автори – Фрушина Скарбскі й Томаш Новак, стрічка розповідає про одного з катів угорської революції 1956 року Белу Бішку) та німецького фільму «Ходорковський» (режисер Сирил Туші). Іван Гаврилюк ділиться враженнями від перегляду останнього фільму Єжи Гофмана «1920. Варшавська битва», а Ірина Ковальчук – про один із польських культурницьких проєктів «Потяг до України», здійснений у жовтні 2011 року у Вроцлаві.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій