Під керівництвом Барбари Кассен. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Том другий

Лютий 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
259 переглядів

Київ: Дух і Літера, 2011.

Другий том перекладеного з французького видання «Европейського словника філософій» продовжує лінію накопичення неперекладностей та колізій-пригод філософських термінів і образів-концептів у контексті не лише філософії, але й у ширшому околі гуманітарії. Серед розділів, котрі перевершують суто філософське спрямування цієї праці, виділимо «Право і політика», «Мислити індивідуальне», «Пізнання та епістемологія» і «Мова, логіка, семіотика». Хоча словник орієнтований передусім на фахового читача і передбачає зацікавлений (а незрідка – й обізнаний) погляд на тонкощі перекладу філософських текстів, окремі статті містять додатковий енциклопедичний матеріял, котрий може прислужитися і тому, хто намагається виробити власне і виважене розуміння корпусу філософських понять.

Однак усе-таки хочеться застерегти того, хто очікує від цього видання розтлумачення незрозумілого. Словник продовжує лінію, яка проблематизує очевидності, це радше самосвідомість самої філософії, ніж нотатник від посвячених для непосвячених. Хоча вочевидь тут присутня і солідна частка іронії у рефлексії, котра просвічує у текстах французьких авторів і котру підхоплюють вітчизняні автори і редактори. Прикметна особливість цієї іронії – відчування того, наскільки умовним є інколи зв’язок між мисленням і мовою, в яку воно виливається. Але напрочуд продуктивним є також слідкування за своєрідними пригодами окремих концептів, за додатковими нюансами значень, що виникають у тих чи інших контекстах, і за смислами, які часом навіть призводять до появи нових термінів. Підкреслю і значення словника, і доповнення його французького тексту українськими додатками для розширення варіянтів самих способів розуміння, відкриття нових тем і проблематик.

Колектив редакторів, перекладачів, науковців, які працювали над другим томом, продовжив започатковану у першому томі лінію: по змозі доповнювати французький текст вітчизняною бібліографією, даючи змогу читачеві українського видання словника з’ясувати, наскільки те чи те питання обговорене, а переклади текстів того чи того мислителя представлені в українському контексті. Серед ориґінальних статтей, якими доповнено українське видання, варто відзначити статтю Сергія Йосипенка, присвячену поняттю «Громада».

Особливо цікавим є те, що у другому томі словника є багато статтей, що дозволяють не лише намітити зв’язки між окремими концептами, а й виводять на неочевидні на перший погляд, приховані у самій сутності шляхів того чи того поняття, зв’язки філософських дисциплін із психологією, юриспруденцією, літературознавством, а інколи і з корпусом природничих наук. Тут менше базових понять, що правлять за своєрідні візитівки філософії, однак багато саме тих концептів, без котрих філософія не є сама собою. Під цим кутом зору пильної уваги варті, зокрема, статті, присвячені поняттям «річ», «реальність», «інтелект», «обов’язок», «модерність», російському «Другой» або німецькому «Dasein» тощо.

Відзначу окремо розділи «Естетика і поетика» та «Мислити індивідуальне». У першому з них статті, присвячені бароку, модернізму, означуванням класичного та романтичного, пластичності та манері, спонукають уважного читача виявляти нові тематики й шукати продовження пригод (нерідко – співмірних тільки з детективом) окремих термінів уже у вітчизняній гуманітарії останніх двадцяти років. Другий представляє як передбачуване, так і непередбачуване в осмисленні долі зв’язку між думкою та словом на прикладі таких предметів осмислення, як самість, дія, сам по собі. Тут, а також, у розділах, присвячених онтології та епістемології, вже починають увиразнюватися цікаві зв’язки з першим томом – наприклад, якщо розглядати статті (до яких причетний французький дослідник Етьєн Балібар) щодо праксису та дії: спостереження виявляє, що «Европейський словник неперекладностей» є не просто черговим колективним енциклопедичним проєктом, а іншим способом осмислення – цікавим прикладом своєрідної й ориґінальної бази даних. Цей момент прикметний – бо мислення саме в рамках бази даних є явищем підкреслено сучасним, і те, що постає саме цей спосіб подання такого насиченого смислами матеріялу як «европейські філософії», є промовистим фактом, який сам по собі потребує осмислення.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Автори книжки виходять на питання обґрунтування цінностей із різних перспектив, присвячуючи увагу...
Дмитро Шевчук ・ Жовтень 2017
Книжка Михайла Якубовича є науково-популярним викладом історії та сучасного стану ісламу в Україні...

Розділи рецензій