Ерік Р. Вульф. Європа і народи без історії

Травень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
177 переглядів

Переклад з англійської Ігоря Пошивайла
Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2004.

Книжка американського історика, антрополога та суспільствознавця Ерика Вулфа належить до тих синтетичних праць, що охоплюють великий відтинок часу, аналізують доленосні історичні зрушення і, зрештою, покликані пояснити, у який спосіб світ став таким, яким є сьогодні. Хронологічні межі книжки сягають XV – кінця XIX століття, її географічний засяг – практично вся земна куля, тематичне наповнення – становлення капіталізму та невіддільно пов’язана з ним европейська колоніяльна експансія. Здається, сьогодні не постають і навряд чи колись у модерну добу поставали сумніви, що саме ця експансія докорінно змінила світ; мислителі лише в різний спосіб намагалися виявити її причини та рушії, пов’язуючи їх з історією та специфічними рисами европейської цивілізації. Натомість «народи без історії» – це поширений у XIX столітті термін на позначення мешканців колоніяльних територій, які нібито не визначали напрямку історичного процесу й хіба що пасивно брали участь у його реалізації. У Вулфа ці народи стають співтворцями глобальної капіталістичної системи. Автор детально розглядає роль мешканців Африки, Америки й Азії у товарообігу, розподілі природних ресурсів і праці. На його погляд, европейська експансія повсюди стикалася зі спільнотами та культурами з тривалою і складною історією, взаємопов’язаною та взаємозалежною в часовому й просторовому вимірі. Обстоюючи потребу антропологічного підходу, він водночас віддає данину марксизмові в його аналітичній, а не ідеологічній іпостасі, і навіть запроваджує термін «марксіянство» для відокремлення першої від другої.

Розпочавши виклад з огляду того стану, в якому перебували суспільства та способи виробництва близько 1400 року – напередодні европейської експансії, автор прямує до становлення і перемоги глобального капіталізму та зрештою оповідає про його кризу та диференціяцію на межі модерного й новітнього часу.

Можна обґрунтовано зіставити цю книжку з класичною працею Фернана Броделя, проте Вулф уважніший до господарчого та історичного внеску тих народів, що їх традиційно не вважають представниками високорозвинутих цивілізацій, а отже, його праці притаманна, так би мовити, «глобалістичніша» перспектива.

На жаль, чи не половину авторових зусиль зводить нанівець неоковирний і безграмотний переклад, де армади до Америки споряджає такий собі кастильський Араґон, Іспанією править імператор Чарлз V, «Сутінки Европи» пише Освалд Шпенґлер, а про китайські імена годі й питати...

Репутацію наукового редактора рятує хіба що його (редактора) відсутність.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій