Олексій Зарахович, Григорій Фалькович, Борис Херсонський... Єгупець, № 22

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
94 переглядів

Київ: Дух і Літера, 2013.

У 22-му числі «Єгупця» впадає в око його змістовна багатоголоса насиченість, яка, одначе, не справляє враження еклектики. Це радше мозаїка імен, стилів і вимірів. Більшість прозових творів – традиційно для «Єгупця» представлено не лише художню прозу, а й мемуари та публіцистику – є доволі вартісними зразками письма, що поєднують легкість стилю й ориґінальність оповіді. Їх доповнено уривками перекладів із кількох добре знаних у світі імен, а також відкриттями нових або призабутих.

Журнальний варіянт повісти киянки Інни Лєсової «Бурштинова кімната» продовжує лінію специфічної за тоном і інтонацією прози письменниці, коли особливо важливими стають переплетіння подій життя різних людей, невипадкові збіги й так само невипадкові варіянти щастя, почуттів, стосунків. Попри велику кількість персонажів історія розгортається без зайвої та обтяжливої панорамности, що вже можна вважати фірмовою особливістю прози Лєсової. Попри це, в її «Бурштиновій кімнаті» постають густі й багатоманітні шари культури й епохи, крізь які й котиться життя: так, що важко розрізнити, хто є головним персонажем, а хто – другорядним.

Серед перекладної прози помітним відкриттям може стати оповідання Йосла Бірштейна (переклад українською з їдишу) та Амоса Оза (переклад російською з івриту), в яких також постає тема повільних, але незворотних поворотів життєвих історій. Своєрідним ілюстративним матеріялом, либонь, саме до цієї прози є вміщені репродукції картин Пінхаса (Павла) Фішеля, що супроводжують інтерв’ю з художником. Окремий світ творять репродукції картин Юлія Шейніса, художника й мудреця, який минулого року залишив цей світ. У «Єгупці» представлено також короткі мініятюри Шейніса, що відкривають простоту непатетичного самопізнання.

Поезію представлено творами Олексія Зараховича, Григорія Фальковича, Бориса Херсонського, Ілони Тайх. Особливо варто відзначити, що всі четверо авторів є яскраво окремішніми в своїх інтонаціях. Маємо зразки вправної та якісної – як стилістично, так і образно – поезії. Це знову-таки створює ефект привабливого розмаїття.

Серед уміщених у числі перекладів – три уривки зі знаменитої книжки Ганни Арендт «Банальність зла» (перекладач – Антон Котенко); видавництво «Дух і Літера» обіцяє невдовзі випустити цілий твір книжковим виданням. У єдиному силовому полі осмислення історії минулого століття, що було таким щедрим на банальне зло, поряд із цими уривками опиняються інтерв’ю Елжбети Фіцовської з Томашем Лєцом «Про варшавське ґето» та листування українських письменників із Левом Копелєвим.

Змістовним є це число й у контексті пізнання культури східноевропейського єврейства. У дописі Йоханана Петровського-Штерна (точніше, це розділ із більшої його праці) зроблено огляд життя і творчости Грицька Кернеренка з перспективи його ідентичности, названої автором «химерною». Разом із поверненням читачеві імені цього представника українсько-єврейської поетичної традиції водночас поставлено питання про специфіку українсько-єврейського дискурсу.

А от ім’я Гани Левіної, про яку мовить у розлогій і легкій за стилем статті Йоанна Лізек, може стати для багатьох читачів справжнім відкриттям. Творчість цієї їдишської авторки першої половини XX століття подано з перспективи виразности її жіночого голосу й особливо – з феміністичного тексту і підтексту її творів. Особливий акцент – великі уривки з поезій Гани Левіної в перекладі українською. Совєтський же їдиш постає в науковому есеї Геннадія Естрайха, присвяченому романові Аврама Абчука «Гершель Шамай».

Нове число «Єгупця» залишає враження інформативно та настроєво насиченого і спонукає оптимістично повірити в можливість діялогу культур. І то йдеться не про наївну віру, а про віру того, хто звик і відчувати, й думати.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій