Таль Ніцан, Ашер Райх, Роні Сомек... Єгупець, № 21

Травень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
129 переглядів

Київ: Дух і Літера, 2012.

Чергове число альманаху «Єгупець» відкриває добірка українських перекладів віршів єврейських поетів із першого тому майбутньої двотомної збірки взаємних перекладів сучасної української та ізраїльської поезії (спільний проєкт Центру юдаїки Києво-Могилянської академії та Посольства Ізраїлю в Україні). Верлібри Таль Ніцан переклала Маріанна Кіяновська, Ашера Райха – вона ж і Наталка Білоцерківець, Роні Сомека – Юрій Андрухович, Аміра Ора – Олександр Ірванець, а Велвла Черніна – Юрко Прохасько та Петро Рихло (підрядники для поетів підготувала Анна Дубінська). Тут-таки опубліковано сімнадцять «Зрілих віршів» Юліана Тувіма у перекладі з їдишу Маріанни Кіяновської.

У розділі «Драматургія та проза» – п’єса Єгошуа Соболя «Ґето» у російському перекладі Віктора Радуцького; її дія відбувається у 1941–1943 роках у Віленському ґеті. Сюжетом оповідання Уляни Глібчук «Дім шайтана» є втеча з Києва наркома внутрішніх справ УРСР Олександра Успенського, його переховування під чужим іменем та арешт на Уралі у квітні 1939 року. А в оповіданні Натана Забара «На перехрестях доріг» (переклав з їдишу Леонід Коган) ідеться про знайомство молодої Лесі Українки з письменником Мордхе Фаєрберґом.

Яків Бердичевський публікує спогади Всеволода Чаговця «О Шоломе-Алейхеме», а Юрій Морозов – сценарій Сергія Параджанова «Золотой обрез» із вступним словом Романа Балаяна та власною передмовою. Галина Аккерман оприлюднює останній, четвертий розділ «Новый антисемитизм» зі своєї книжки «Андре Глюксман и Елена Боннер: диалоги» – власне, це запис розмови наприкінці 2004 року у Бостоні про державний антисемітизм в СРСР, тероризм, ісламізм, Юґославію, Чечню та права людини. Ще одна розмова номера – Любові Журавльової з художницею та письменницею Інною Лісовою про вірші, прозу, сюжети, спогади та Київ.

Велвл Чернін («Была чужда мне тризна эта…») аналізує російськомовний вірш Шимона Шмуеля Фруґа «Памяти Т. Г. Шевченко» (1891) – першу в єврейській поезії згадку про українського поета. Павло Успенський окреслює «Киевский круг Бенедикта Лившица: 1907–1914» під час його навчання на юридичному факультеті Київського університету – до нього належали художниця Олександра Екстер, критик Олександр Дейч, літератор Михайло Сандомирський та поети Володимир Ельснер, Павло Филипович, Іван Аксьонов і Ніколай Бернер.

Андрій Павлишин публікує фраґмент свого українського перекладу листів Бруно Шульца до «варшавського менеджера культури» Романи Гальперн (перекладену Андрієм Павлишиним «Книгу листів» Бруно Шульца, яку 2002 року уклав, прокоментував і видав Єжи Фіцовський, нині готує до друку київське видавництво «Дух і Літера»).

Ігор Гольфман у мемуарному нарисі «Серёжа» згадує спільне із дисидентом Сергієм Набокою ув’язнення у виправній колонії № 78 у селі Райковцях на Волині та їхнє наступне приятелювання у Києві. Дмитро Горбачов («Що мої очі власноручно бачили…») оповідає про хитрощі, до яких доводилося вдаватися за радянської влади задля збереження творів українського мистецтва. Михайло Білецький («Високосный год») згадує 1972 рік – арешти дисидентів у Києві та Львові та власні ходіння на допити у КҐБ, а Олена Колтунова («Так начиналась война») – літо 1941 року в Одесі.

У розділі «Мистецтво» Олександра Межевікіна пише про «Символіку мацев» (єврейські кам’яні нагробки), а Михайло Фріман публікує свої фотографії цих «Кам’яних тіней забутих предків». Єлєна Аксельрод і Міхаіл Яхілєвіч розповідають про мінського художника Меїра Аксельрода (його роботу «Рудий хлопчик» розміщено на першій сторінці обкладинки). Номер завершує прощальне слово Леоніда Фінберґа на спомин про київську мисткиню Ольгу Рапай-Маркіш, – знімок її скульптури «Старий П’єро» прикрашає останню сторінку обкладинки.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій