Андрій Заярнюк. Ідіоми емансипації. «Визвольні» проєкти і галицьке село в середині XIX століття

Листопад 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1162 переглядів

336 с.
Київ: Критика, 2007.

Від самого початку слово «емансипація» означало більше, ніж просто звільнення, а емансипація галицьких селян – далеко не те саме, що одиничний акт скасування панщини та підданства 1848 року. Характер цього тривалого і суперечливого процесу визначали абсолютистська держава і новочасні інтелектуальні, політичні та культурні проєкти визволення людства. Саме тут революція мала стати водночас національним і соціяльним визволенням, а «модернізатори» вперше розчарувалися у «селянстві». Ця масштабна трансформація, безпосередньо пов’язана з великими суспільно-політичними змінами в Австрійській імперії – революцією 1848 року, конституційними й ліберальними реформами 1860-х років, – змінила правовий статус селян, уможливила їхню участь у політичному житті країни, надала їм певних громадянських свобод, змінила правовий статус їхнього землеволодіння і в такий спосіб вплинула на їхню підставову економічну діяльність. Мало того, середина XIX століття була добою, коли галицькі селяни зіткнулися з національними рухами і проєктами. Позаяк нація за означенням – це еґалітарна спільнота співгромадян, селяни мали бути її складником, тож усі ці реформаторські проєкти мусили їх ураховувати. Одним словом, колишні піддані своїх панів ставали громадянами конституційної держави.

Автор не ставить собі завдання простежити генеалогію галицьких уявлень про емансипацію чи зреконструювати ідеї та дискусії навколо неї – його цікавить радше перебіг реальної емансипації у Східній Галичині. Зміни в соціяльних практиках щодо галицьких селян неможливо ні зрозуміти, ні пояснити, не врахувавши мови процесу емансипації – певних формул, якими послуговувалися для обґрунтування змін і пояснення чинних практик та підставових уявлень, із яких ці формули поставали. Цей базовий код і названо «ідіомами емансипації». Саме в середині XIX століття «селяни», тобто абсолютна більшість населення Галичини, головним зайняттям якого було сільське господарство і яке проживало в невеликих компактних поселеннях – «селах» (що офіційно мали чітко визначену територію, обліковане землекористування та адміністративний статус «сільських громад»), переживали радикальну трансформацію.

 

 

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Розділи рецензій