Дмитро Кешеля. «І в Смерті були твої очі»

Квітень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
294 переглядів

Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2004.

Це не лише чергова книжка зрілого закарпатського автора, а й мистецький проєкт поєднання вербального та візуального образів. Художнє оформлення Ігоря Панейка не лише гармонійно доповнює художні тексти, а й створює додаткову атмосферу цього літературно-мистецького видання. Вступне слово Олександри Ігнатович, щедро насичене цитатами з Миколи Вінграновського й Альбера Камю, також засвідчує, що книжка розрахована на кваліфікованого читача.

Видання містить п’ятнадцять оповідань Дмитра Кешелі та дванадцять образотворчих творів Ігоря Панейка. Темою, яка об’єднала митців, стали колорит і люди Карпат, їхні відчуття, вірування, світогляд. Обидва автори в мистецтві не початківці; їхнє творче становлення відбувалося в період розквіту української школи поетичного кіна, і його вплив на обох помітний.

Читання породжує відчуття, що час зупинився і всі зміни, які відбулися з країною та людьми за останні роки, нікого не заторкнули. Водночас у книжці не зазначено точної дати написання творів, що з перспективи найновітнішої історії літератури було б не зайвим, оскільки читача не полишає постійне відчуття, що, попри стилістичну ориґінальність і самобутність, більшість історій уже було проговорено в якийсь спосіб у текстах інших письменників. Пояснення цьому, звичайно, існує: автор проговорює те, що «записано у книгу життя», а тут складно сказати щось надориґінальне: момент народження та смерти об’єднує всіх. Людські долі, відчуття, переживання, мрії та очікування творять світ Кешелевих оповідань. Цей світ не є однорідним: він поділений на безліч суперечностей і протилежностей, які витворюють добрячу низку бінарних опозицій: смерть життя, старістьмолодість, жіночечоловіче, селомісто, горидолина. Попри поетичність мови й багатство мовностилістичних засобів, автор не прикрашає персонажів й описує людську природу, тяжіючи до об’єктивности зображення («Свята ріка», «Солов’їха», «Корабель праведних душ»). Це поєднання поетичности з реалістичністю витворює між ним та його героями особливу атмосферу любові, яку письменник хотів би передати й читачеві.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2018
Історії, які оповідає Катерина Калитко, відбуваються у фантазійних просторах альтернативної...
Мар'яна Рубчак ・ Лютий 2017
Роман Богдана Бойчука багатий на поетичні образи. Він водночас надзвичайно чуттєвий (секс у ньому є...

Розділи рецензій