Є. К. Чернухін. Грецька рукописна спадщина в Києві

Червень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
80 переглядів

Київ: 2002.

Об’єкт дослідження монографії «Грецька рукописна спадщина в Києві. Історіографія та огляд матеріялів IV–XX ст.» – 152 грецькі кодекси (їхні фраґменти та інші джерела), зібрані насамперед в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, а також у фондах Національного Історико-культурного заповідника «Києво-Печерська лавра» й Центрального державного історичного архіву України в Києві. Проаналізовано також документальні акти, написані грецькою мовою, що потрапляли до України не тільки як колекційні матеріяли, але й виконували на її території свої прямі функції: офіційного або приватного спілкування представників численного грецького населення в Україні XVI–XX століття, переважно в Ніжині, у Криму і в районі Маріюполя.

Типологія київських грецьких кодексів охоплює ледь не весь спектр богослужбової літератури: Євангельські тексти IV–XV століть, Мінеї, Молитвослови, Ірмологіони, Пентикостарі, Типікони монастирів тощо. Є в київській колекції твори візантійських і новогрецьких науковців, але переважають твори Святих Отців: Василя Великого та Григорія Назіянзина, Йоана Дамаскина й Теодора Студита, Никифора Влеміда й інших, зібрані, зазвичай, у «Філокалії», «Патерики», збірки коротких повчань XIII–XV століть. Серед небагатьох світських текстів – словники XII–XV століть, новогрецькі інтерпретації й тлумачення давніх авторів, переклади з Фенелона, автографи полковника й літератора Аристида Хрисовергі – героя оборони Севастополя 1856 року.

У документах XVI–XX століть представлено не тільки історію більшости грецьких громад України та різнобічних грецько-українських зв’язків, але й грецьке церковне життя: ставлені грамоти, листування ієрархів церкви, серед них власноручні послання св. муч. Григорія V, патріярха Константинопольського до князя Константина Іпсиланті. Окремо варто відзначити й опис грецьких паперів церковників, які впродовж багатьох років діяли на Близькому Сході або в Атенах чи в Константинополі, – єпископа Петра Троїцького та архімандрита Антоніна Капустіна.

До монографії додано повний опис розглянутих грецьких документів XVI–XX століть, покажчики до рукописів, покажчик власних імен. Книгу проілюстровано репродукціями найцікавіших із палеографічного погляду рукописів.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Грудень 2017
Перевидання чотиритомового збірника документів Української громадської групи сприяння виконанню...
Томаш Ген-Конарські ・ Червень 2017
Найвпливовішою академічною монографією з історії українського націєтворення ХІХ століття, що...

Розділи рецензій