Микола Сулима. Грђхи розмаитїи: єпитимійні справи ХVІІ–ХVІІІ ст.

Квітень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
223 переглядів

Київ: Фенікс, 2005.

Микола Сулима зробив внесок в досліджування теми гріха: на основі виявлених у фондах Київської, Білгородської, Волинської, Катеринославської, Переяславсько-Бориспільської, Слобідської, Херсонської та Чернігівської духовних консисторій судових документів розглянув і піддав аналізові єпитимійні справи ХVІІ–ХVІІІ століть.

У вступі до книжки зроблено історичний екскурс до джерел виникнення проблеми гріха та злочину, їх спокутування, а також до етапів формування церковно-правової спадщини. Окреслено коло дослідників, які займалися вивченням консисторійних судових справ.

На матеріялах праці Ореста Левицького «Нариси народного життя в Малоросії у другій половині ХVІІ ст.» автор розглянув найтиповіші злочини цього історичного періоду, що їх уже в ХVІІІ столітті розглядали в судах консисторійних (справи про двоємужжя, про втечу жінки з дому, четвертий шлюб, перелюб, убивство, позашлюбних дітей і дітовбивство, інцест, зґвалтування, статеві збочення).

Микола Сулима зазначає, що «“історико-юридичні тексти” можуть бути прочитані й проаналізовані тепер як певний вид соціяльної літературної продукції». Це твердження стало підставою для розгляду «епитимійного дискурсу» українського фольклору та літератури.

Починаючи від текстів усної народної творчости (пісень, балад), творів давньої та нової української літератури й закінчуючи доробком ХХ століття, автор аналізує зміни в розробленні сюжетів, пов’язаних із проблемами етики та моралі. У центрі уваги Миколи Сулими опиняються твори О. Ф. Ставицького, Климентія Зіновія, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Івана Франка, Володимира Винниченка та інших.

Анотована праця буде цікавою не лише фахівцям у царині гуманітарних наук чи юриспруденції, але й будь-якому читачеві, для якого така інформація стане джерелом нових і поглиблення давніших знань, матеріялом для роздумів про людську сутність, її історичну змінність, рефлекcивність, залежність свідомости й буття від норм і правил суспільної моралі та свідомости.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Кисельов ・ Червень 2018
Книжка, назву якої можна перекласти як «Вивчення релігій за закритою і відкритою “залізною завісою...
Андрій Блануца ・ Березень 2017
Монографія Юрія Кудінова належить до розвідок із царини проблемної історіографії. Автор...

Розділи рецензій