Дина Хапаева. Готическое общество: морфология кошмара

Листопад 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
181 переглядів

Библиотека журнала «Неприкосновенный запас»
Москва: НЛО, 2008.

Ориґінальний аналіз сучасного суспільства, поданий у праці Діни Хапаєвої, виростає не з намагання повісити на соціюм іще один ярлик – «інноваційне суспільство», «постколоніяльне суспільство», «суспільство постмодерну» тощо, – а з констатування того факту, що сучасне суспільство (принаймні те, яке можна зарахувати до европейської цивілізації) опинилося в стані загальної кризи. Діна Хапаева аналізує сучасність через осмислення занепаду таких категорій, як час, об’єктивність, раціональність, моральність, правда/хибність, історична пам’ять і, на відміну від багатьох інших дослідників, не надає їм нового, зміненого сенсу, але лишає незмінними та позитивістськими, що лише поглиблює кризу в тому вигляді, в якому дослідниця її окреслює. Можна сперечатися про справедливість такого підходу, бо ж категоріальний апарат – частина живої мови, яка змінюється із плином часу. Із другого боку, така невідповідність тільки вкотре підтверджує кризовий стан суспільства.

Ґотичне суспільство, назву якого авторка виводить від руйнівників Римської імперії ґотів, характеризує, передовсім, зміна сприйняття часу, що стає перервним замість лінійного, внаслідок чого опиняється під сумнівом поняття об’єктивности й настає розчарування в прогресі та людській природі. Відтак занепадає універсальна мораль, бо ж поняття добра і зла стають симетричні, а їх одинокими критеріями виявляються лояльність і особиста вигода. На зміну демократичним цінностям і правам людини приходить корпоративизм. У російському суспільстві, де не відбулося укорінення в пам’ять відповідальности нації за жахи комуністичного режиму (подібно до того, як це сталося в Німеччині чи Франції у ставленні до нацизму), ці тенденції особливо помітні.

«Ґотичне суспільство – так зветься найнепривабливіший з імовірних сценаріїв сучасности, – пише авторка. – Назвати його й описати – зовсім не досить, щоб забезпечити його провал. Але це все ж таки краще, ніж спостерігати його наступ».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Орися Грудка ・ Квітень 2018
Це книжка про форми «реаліті», але більше – про саму реальність, яка трансформувалася з втручанням...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій