Йозеф Рот. Готель «Савой»

Лютий 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
181 переглядів

З німецької переклав Юрко Прохасько
Львів: ВНТЛ-Класика, 2006.

Йозеф Рот має славу дуже доброго белетриста – в найліпшому значенні цього слова, себто автора, що орієнтується на читача, на його смаки й потреби, – а водночас їх і створює, і кореґує. Тому Рот охоплює (і захоплює) дуже широку читацьку авдиторію, і «Готель “Савой”» укотре доводить, що таки має чим захопити. Твір, названий у перекладі романом, хоча йому більше пасує означення «повість», зосереджує читацьку увагу (так, знову треба конче говорити про читача...) на післявоєнному, а радше міжвоєнному житті в Европі. Топос готелю – а отже, чогось засновково тимчасового, нестабільного, проміжного, – з одного боку, обрано за репрезентацію чи, як стверджує анотація до книжки, «сукупну метафору цілої понівеченої повоєнної Европи»; з другого ж – він загострює декілька тем, що випливають із загальної европейської ситуації: топос готелю як умовного стану «поміж» – дорогою і домом, початком і завершенням шляху, зрештою, поміж різними соціяльними статусами – спроєктовано на загальний стан суспільства, нестабільний і хиткий у міжчассі війни та миру. Виписані на цьому тлі приватні візії та інтимні переживання головного героя, який на певний час зупиняється в готелі «Савой», повертаючися додому з полону, від початку приречені бути лишень фраґментом, що губиться в контексті суспільних зрушень і способів вижити.

Не знаючи тексту в ориґіналі, не маю певности, чи до нього обрано найвдалішу стратегію перекладу. Повсякчас запитую себе, читаючи книжку, чи німецька Йозефа Рота має так само багато діялектизмів, реґіоналізмів і навіть оказіоналізмів; чи її синтаксис є виразно німецьким (хай як несподівано, ба навіть смішно, може звучати таке запитання), чи подекуди в автора подибуємо звороти, побудовані за схемою котроїсь із близькоспоріднених мов... Ставлю ці запитання не щоби піддати сумніву якість перекладу – про неї насправді не йдеться, а щоби зосередити увагу на адекватності обраної мови: виразно впізнаваної як саме Прохаськова – добре виробленої чи випрацюваної (а в окремих інтерпретаціях – сконструйованої (?)), уважної до добору кожного слова: Прохаськові важливо вловити всі відтінки та нюанси мовленого, передати найтонші інтонації тексту в дуже витончений і вишуканий спосіб, однак він не раз передбачає уживання полонізмів, галицизмів, архаїзмів чи навіть – на рівні граматики – сполонізованих синтаксичних конструкцій. Чи пасує ця мова Ротові? Як на мене, однозначно – так, якщо на ориґінальний текст можна накласти відповідну для німецьких мовних реалій мовну матрицю, в якій здійснено переклад, і радше ні, якщо ця мова є єдино перекладачевим вибором. Вона безумовно добра в приватному просторі: чи то коли йдеться про мовлення, чи коли справа стосується власного письма й творення приватних мітологій, яким найліпше пасує саме таке говоріння, – себто коли вона є добровільним і приватним-для-себ вибором. Коли ж ідеться про чужий текст і своє його інтерпретування – себто переклад, коментуватимемо ту саму мову, ті самі стратегії говоріння по-інакшому, з урахуванням певної відповідальности перед ориґінальним текстом чи – простіше – її адекватности. Й, очевидно, запитуватимемо, по-перше, про її доцільність, а по-друге, про те, чи маємо змогу почути за нею авторський голос, якого не хотілося би заступити жодним перекладом. Не кажу, що це сталося в «Готелі “Савой”», – про це можу тільки запитувати, а радше заакцентовую загальні проблеми перекладу та механізми, застосовні в художньому перекладі, ба більше – апелюю до перекладацької традиції та її сьогочасного формування. Тема потребує докладнішого обговорення, а нагодою для дискусії може бути, певно, навіть і ця коротка репліка.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Галя Василенко ・ Серпень 2018
Роман скидається на величезне нестале рівняння, де відомі невідомі урівнено із повсякчасним...
Орися Грудка ・ Серпень 2018
У творі є порівняння із загадкою Сфінкса, що відсилає і до таємничого імені головної героїні. От...

Розділи рецензій