Екатерина Берденникова. Гомилетические традиции духовных кантат И. С. Баха

Грудень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
178 переглядів

Київ: Музична Україна, 2008.

Катерини Берденникової (24.04.1970–17.09.2006) не стало на 37-му році життя – у віці, коли мистецтвознавець зазвичай уже має напрацьований професійний досвід і сформований особистий статус у середовищі колеґ. А також принаймні ще кілька десятиліть для самовдосконалення, професійного та кар’єрного зростання... Катерину Берденникову всі знали як дуже світлу людину з особливим почуттям гумору, що на повну силу виблискував у її доповідях на конференціях, рецензіях на студентські дипломи чи дисертації. І всі розуміють, що свій шлях вона пройшла лише наполовину.

З суто формального погляду вона була нормальним, звичайним музикознавцем: написала і вдало захистила кандидатську дисертацію (примірник собі, примірник науковому керівникові й три примірники в бібліотеки), «ваківські» статті публікувала у «конфесійних» музикознавчих збірниках, а в час, заощаджений між читанням лекцій консерваторським студентам, дописувала «для людей» у київські газети та журнали. Так роблять усі – рухаються вперед, не надто зважаючи на власне минуле. Прикро, бо хороші дисертації мають ставати монографіями (п’ять примірників – це не наклад!), талановиті статті переростати у збірки, чиї тверді обкладинки були б наочним доказом твердих наукових позицій автора, а газетно-журнальні дописи – в музично-критичні хрестоматії.

Матері Катерини Берденникової, хормейстеру Зої Томсон, протягом двох років вдалося втілити в життя всі три пункти (за моральної підтримки Національної музичної академії, значною частиною – власним коштом). 24-е число «Київського музикознавства» за 2007 рік – це посмертна авторська збірка Катерини Берденникової, останнім розділом якої стали спогади про дослідницю. Вагому частину її критичних праць відтворено на сторінках підручника Олени Зінькевич і Юрія Чекана «Музична критика: теорія і методика». І, нарешті, у видавництві «Музична Україна» опубліковано монографію «Гомілетичні традиції духовних кантат Й. С. Баха», в основі якої – захищена 2000 року дисертація.

Велетень-Бах лишив по собі неосяжний обсяг музики, але написано про нього на початок XXI століття ще більше. Берденникову зацікавив зв’язок Бахових духовних кантат із лютеранським проповідництвом, – так постало нове вігалуження бахознавства. Власне, це дослідження – про випромінювання Слова на Музику, а також про те, що музика, формально підкорена слову, здатна проповідувати самотужки.

У центрі роботи типологія Бахових духовних кантат, але навіть далекій від музики людині тут є що почитати. Струнко вибудуване і з надзвичайним смаком написане дослідження розгортається від загального до конкретного, але привиди німецьких містиків, Лютера, Еразма і Меланхтона не зникають до останньої сторінки. Ще десять років тому вважали аксіомою, що творчість Баха – цілеспрямований рух від церкви до світського мистецтва, але Берденникова доводить протилежне, адже, на її думку, «релігія – це інтимне життя духу». У передмові до монографії Ніна Герасимова-Персидська відзначає надзвичайну красу «навколишнього матеріялу», а також новаторські поняття на зразок «образ хоралу», – саме Катерина Берденникова вжила їх уперше, про що навіть досвідчений читач може не здогадуватися.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Щетинський ・ Червень 2018
Хоча Сильвестров говорить про музику багато й охоче, він не є легким співрозмовником, бо найчастіше...
Тамара Марценюк ・ Квітень 2018
Авторка зізнається, що дослідження привело її до переосмислення української ідентичности, а також...

Розділи рецензій