Донцов В. П. А голос так дивно звучал… Александра Ропская в воспоминаниях современников

Квітень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
117 переглядів

Київ: Альфа Реклама, 2010.

Ім’я автора-упорядника збірника спогадів і матеріялів про видатну українську співачку Олександру Ропську (1897–1957) цілком справедливо винесено на обкладинку видання. Відомий колекціонер платівок, популяризатор вокального мистецтва, журналіст Віталій Донцов не просто зібрав спогади п’ятдесяти (!) рідних, друзів, колеґ та учнів, яким було що згадати. Він, власне, зініціював написання тих спогадів (більшість їх датовано 1983–1987 роками) та, зрештою, за участи племінника співачки Ігоря Яіцького видав збірник власним коштом. Окрім спогадів, книжка містить перелік оперних партій та концертного репертуару Олександри Ропської (очевидно, неповний, бо укладали його на основі тих-таки спогадів), витяги з газетних і журнальних рецензій на виступи 1927–1946 років (аби їх виявити, Віталій Донцов переглянув сотні підшивок), кілька статтей, видрукуваних по смерті співачки. Анатолій Желєзний уклав для цього видання перелік платівок із записами оперної арії (так, лише однієї, з Лисенкового «Тараса Бульби»), романсів і народних пісень у виконанні Ропської; до книги долучено компакт-диск із вісьмома записами 1935–1939 років. Розділ «Додатки» містить два варіянти автобіографії Ропської, два її листи до концертмейстера Есфір (Етері) Шпилюк 1952 та 1954 років, колективний некролог (його варіянти українською та російською мовами, обидва з численними фактологічними помилками, надрукували газети «Радянська культура» та «Правда Украины») та відомості про авторів спогадів. У своєрідній післямові «Тернистый путь книги» Віталій Донцов докладно розповідає історію народження збірника, супроводжуючи її безрезультатним листуванням із директором Національної опери України Петром Чуприною щодо фінансування видання. Наприкінці вміщено іменний покажчик і чудову добірку світлин.

Можливо, текст післямови автора-упорядника варто було «доверстати» до його ж передмови і саме ним відкривати збірку. Натомість на початку бачимо «Слово к читателям» видатного українського співака Петра Білинника, що починається традиційним радянським «анахронізмом»: «История украинского оперного театра, которая берет свое начало с первых лет после установления Советской власти…». Книжці очевидно бракує й уточнювального наукового коментаря від автора-упорядника, і професійних редаґування та коректури (у вихідних даних редактором і коректором вказано Віталія Донцова). Звідси – численні дрібні та суттєві похибки: «дворец Ксешинской» замість «Кшесинской» (с. 20 і в іменному покажчику); «Судзуки» замість «Сузуки» (йдеться про персонажів опери Пучині «Мадам Батерфляй» [52]); опера «Рождественская ночь» Рімського-Корсакова замість «Ночь перед Рождеством» [54], «Терпелиха» замість «Терпилиха» (персонаж в опереті Котляревського та Лисенка «Наталка Полтавка» [83]), «скрипач Л. Марковський» – замість «альтист» [101], «Зинаида Палли» замість «Зенаида» [128], «Бетховен Л. В.» замість «Бетховен Л. ван» в іменному покажчику [281] тощо.

Попри ці неточності, надзвичайно цінні спогади про співачку, спостереження щодо природи її вокального таланту та характеристики її оперних партій містять навіть коротенькі, на одну-дві сторінки, тексти-оди. Та є тут і безцінні спогади, в яких описано малодосліджене оперне життя української провінції 1920-х років: наприклад, діяльність музично-драматичного театру в Полтаві, на сцені якого Олександра Ропська дебютувала 1919 року, або пересувної трупи Енрико Ганфа.

Український читач звик, що видання такого штибу мають малий наклад і одразу стають бібліографічноюрідкістю. Та збірка на пошану Олександри Ропської перевершує всі можливі очікування – лише 50 примірників! Лишається сподіватися, що музикознавча спільнота все-таки помітила книжку, а вперше опубліковані факти ввійдуть у вітчизняний науковий обіг.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Жовтень 2017
Це остання книжка видатного мистецтвознавця та «книгаря», яку уклала його донька Єлєна Ґерчук;...
Оксана Олійник ・ Червень 2016
Упорядниці видання, мистецтвознавиці Ольга Балашова та Лізавета Герман створили путівник художніми...

Розділи рецензій