Зиґмунт Бауман. Глобалізація. Наслідки для людини та суспільства

Вересень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1384 переглядів

Переклав з англійської І. Андрущенко
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.

Написана ще в 1990-х невеличка книжечка, хоч і не є детальним аналізом явища глобалізації, досі лишається актуальним критичним діягнозом соціяльних проблем нашого часу. Автор не зловживає ні історичними екскурсами, ні економічними розрахунками, ні емпірією статистичних даних – хоча, безумовно, книжка містить усе це в дозованих кількостях. Глобалізація у баченні англійського соціолога є трансформацією простору, в якому живе сучасне суспільство. Міркування над наслідками такої трансформації автор викладає доступною, не перенавантаженою фаховим термінологічним апаратом мовою. Втім, популярність його праці зумовлена насамперед потужною концептуальною силою арґументів, а не стилістичною майстерністю.

Бауман будує свій виклад на доволі простих фактах: сього дні простір, завдяки розвитку комунікацій, перестав бути перепоною для людини, але водночас набув ваги як засіб досягнення влади і впливу. Ми звикли повторювати, що тепер можна за лічені години дістатися з одного кінця світу в інший, а ще простіше за одну секунду послати електронний сиґнал будь-куди. Бауман розглядає цей факт на тлі розриву між багатими та бідними (підтверджуючи виклад разючою статистикою). Дистанція зростає за рахунок просторової необмежености одних та обмежености інших. Перші стають дедалі глобальнішими, другі – дедалі локальнішими. Сучасні корпорації давно подолали «ґравітацію» локальної прив’язки й здатні організувати виробництво в будь-якій точці земної кулі, керуючи процесом на віддалі; мешканці Третього світу стають жертвами цього процесу, і міґрація – лише відчайдушний спосіб подолати свою приреченість на локальне існування.

Не зупиняючись на питанні корпорацій та глобального балансу сил, що й так добре вивчено, Бауман у подібний спосіб звертається до питання міської сеґреґації (де також зростає розрив між кварталами багатих та бідних із постійним звуженням публічного, загальнодоступного простору) та до американської тю ремної системи: він показує, як традиційна виховна функція в’язниці поступається функції просторової ізоляції злочинця. Тож один і той самий принцип працює в багатьох соціяльних сферах і засвідчує значно глибше проникнення глобалізації в наше життя, аніж ми звикли думати.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Червень 2018
Головними в книжці є три взаємопов’язані твердження: по-перше, ми живемо в епоху революційних змін...
Віктор Іщенко ・ Квітень 2017
Нову книжку філософа Тараса Лютого присвячено Фридрихові Ніцше. Це перше такого масштабу українське...

Розділи рецензій