Przemysław Gawron. Hetman koronny w systemie ustrojowym Rzeczypospolitej w latach 1581–1646

Вересень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
81 переглядів

Warszawa: Wydawnictwo Neriton, 2010.

Пшемислав Ґаврон простежив утвердження посади коронного гетьмана у політичній системі Речі Посполитої, де вона успішно піднеслася «щаблями» від військового уряду на периферії держави до важливого гравця на політичній сцені Речі Посполитої. Повноваження коронного гетьмана у забезпеченні функціонування армії, розподілі зимових постоїв тощо обмежив тільки «Німий сейм» 1717 року. А про зростання їх вагомости дотепно висловився король Авґуст ІІ – мовляв, якби він знав компетенції коронного гетьмана, то дбав би про булаву, а не про корону.

В першому розділі досліджено генезу та розвиток уряду в Короні до 1581 року. Саме слово «гетьман» було запозичене з чеської мови і мало первісне значення – «військовий керівник». Від другої половини XVI століття гетьман виконував функції насамперед адміністративні. Успішне просування цієї інституції кар’єрними сходинками до політичного олімпу Речі Посполитої завдячувало і повільній модернізації системи управління чималими територіями Речі Посполитої, і волі окремих людей. Наприклад, король Стефан Баторій створив політичні умови для перетворення коронного гетьмана з периферійного військового діяча на посідача уряду, який вирішував питання внутрішньої та зовнішньої політики, а Ян Замойський і його наступники цей шанс використали.

Другий розділ присвячено проблемі політичного співвідношення «корони» та «булави». Гетьманська влада, вважає Ґаврон, залишалася емансипацією королівської влади, володар булави міг ефективно виконувати свої функції лише за умови підтримки короля.

У наступному розділі розглянуто контроверсії щодо статусу булави в часи безкоролів’я. Вони походили з двох джерел: суперечок про виняткову владу Яна Замойського та надання йому довічного уряду з печаткою.

У четвертому та п’ятому розділах розглянуто процес комунікації між суспільством і коронним гетьманом. Обмін інформацією коронного гетьмана зі шляхетською спільнотою відбувався на земських сеймиках та інших шляхетських з’їздах. Розглянуто ставлення коронного гетьмана до найважливішої інституції країни – «шляхетської демократії». Гетьман з’являвся на вальному сеймі, за винятком 1625 року, в ролі сенатора – дорадника короля та «міністра військових справ».

У шостому розділі проаналізовано відносини коронного гетьмана та інших інституцій Речі Посполитої. Важливо, що гетьман не міг діяти не тільки без документів із королівської канцелярії, але й без грошей королівського скарбу, яким завідував генеральний підскарбій. Найбільше клопотів коронному гетьманові спричинило підлягання жовнірів юрисдикції Коронного Трибуналу та іншим цивільним судам. У Короні гетьман впливав на вибір свого заступника; цікаво, що не було конфлікту між коронним і польним гетьманом. Реґіментар, або заступник коронного гетьмана над цілою армією чи її частиною, був відносно самостійним через обмеження тодішніх засобів транспорту.

Для українських дослідників монографія Пшемислава Ґаврона становить неабиякий інтерес з огляду на велику кількість архівного та історіографічного матеріялу, що його зібрав автор. У теоретичному аспекті вона актуалізує дослідження динаміки різних урядів у політичній системі Війська Запорозького Низового та Війська Запорозького Городового (пізніше Гетьманщини).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій