Наталья Пушкарева. Гендерная теория и историческое знание

Грудень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
623 переглядів

Санкт-Петербург: Алетейя; АНО «Женский проект СПб», 2007.

Доскіплива та багата на матеріял робота Наталії Пушкарьової привертає увагу передусім систематичністю викладу та панорамністю аналізу «ґендерних студій» в історичних дисциплінах та історії становлення цих студій (виконуючи, окрім іншого, і роль фахового провідника в достатньо строкатій часово-просторовій і тематичній мозаїці напрямів ґендерної теорії).

Перша частина монографії – «“Жіночі дослідження” в історичних науках» – містить: розгляд питання «жіночої історії» в російській досовєтській історіографії та у працях совєтських дослідників (охоплюючи разом період 1800–1985 років); огляд генези («пренатальний період і пологові муки», за висловом авторки) історичної фемінології як частини фемінології соціяльної (котрі вона характеризує як специфічні напрями гуманітаристики) на Заході та в Росії (причому у випадку Росії авторка фіксує це як «непомічену революцію») та новіші методи наукового пошуку в царині «жіночої історії» у Росії – разом охоплюючи період до 2000-х років.

Друга частина роботи («Ґендерні дослідження в історичних науках»), основна та найбільша, складається із кількох траєкторій: ідейні витоки ґендерної перспективи, що увібрали огляд різнорідних теорій, від біологічного детермінізму та «шлюбу марксизму з фемінізмом» до модернізму кінця XX століття і теоретичних основ ґендерної концепції у психології; концептуально-термінологічне окреслення того, чим є ґендер; рух від «жіночих досліджень» до «ґендерних досліджень» (що зокрема ввібрало схеми постмодерністські, постструктуралістські, «множинність історій», лінґвістичний поворот і перспективи ґендерного підходу в дослідженнях російської історії); ґендерна історія як простір перетину історії та ґендерної лінґвістики; ґендерна психологія та історія, індивідуальна та колективна пам’ять у світлі концепцій ґендерної психології; ґендерна специфіка письма, читання, автобіографічної пам’яті як історії суб’єктивного; ґендерні дослідження як поле синтезу історії, соціяльної антропології та етнографії.

Найбільшу увагу, зокрема своїм потенціяльним статусом точки відштовхування у подальших пошуках, привертають (можливо, дещо конспективні) окреслення досліджень ґендерної специфіки: письма, читання, автобіографічної пам’яті як історії суб’єктивного, індивідуальної та колективної пам’яті у світлі концепцій ґендерної психології (прикро виглядає тут іменування Мориса Гальбвакса Гальбвахсом, та це, либонь, коректорський недогляд, бо в іменному покажчику його написано правильно); аналізу (російських) фольклорних творів на предмет «чутности» жіночої мови та андроцентричности (російської) мови; чоловічої та жіночої мови невербальної комунікації; дискурсів і можливости використання наративів як інструментів аналізу соціяльної пам’яті.

Додатки містять кілька текстів щодо поняття фемінізму, стан фемінізму в Росії, концептуальне окреслення ґендерних студій, програму курсу «Жіночі та ґендерні дослідження в історії» та іменний покажчик.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Орися Грудка ・ Квітень 2018
Це книжка про форми «реаліті», але більше – про саму реальність, яка трансформувалася з втручанням...
Дмитро Шевчук ・ Грудень 2017
Книжка представляє результати дослідження феномену гібридної війни Росії проти України, що його...

Розділи рецензій