А. Дж. П. Тейлор. Габсбурзька монархія 1809–1918: Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини

Травень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
51 переглядів

Львів: ВНТЛ-Класика, 2002.

Ця видана в половині минулого століття в Лондоні праця не є простою історією однієї з европейських імперій за окреслений період. Це водночас, у подекуди цілком есеїстичній формі, акт обвинувачення й судовий вирок «австрійській ідеї», «австрійській місії», Габсбурзькій монархії і самій династії Габсбурґів. Ґрунтований на доброму знанні предмету й присмачений витонченим британським гумором, він залишає по прочитанні книги важкопоборюваний відбиток вражень.

Протягом усієї книжки автор із поставою суворого римського сенатора (що відчуває за собою незаперечний авторитет власних суджень) веде нас до логічного кінця: цей Картаген мав бути зруйнований. Династія, що давала після Йосифа II лише посередніх правителів; монархія, «ні на що не здатна», яка у Центральній Европі виконувала ту ж роль, яку покладають на гіпс, фіксуючи перелом кінцівки, – треба розбити гіпс, щоб людина могла вільно рухатися. Монархія, що була «хворою людиною» Центральної Европи, як-от Османська імперія – «хворою людиною» Европи Південно-Східної. Монархія, що вижила лише завдяки якомусь фантастичному збігові обставин, «живий мрець», якого не ховали, аби не завдавати собі клопоти через похорони: поки вона була, вона відтягувала розгляд складних проблем Центральної та Східної Европи, що їх великі держави прагнули не помічати.

Колоритними й дотепними ремарками Тейлор з переконливою самовпевненістю «проходить» по «австрійських мітах». «Порядність і цивілізованість» Габсбурзької монархії, запевняє Тейлор, були тільки «личиною, яка приховувала щось протилежне»; «вона не була тиранічною чи жорстокою, просто її охопили виродження та загнивання». Тейлор пише не просто історію монархії Габсбурґів за 1809–1918 роки (власне, він починає ще з Карла V, з XVI століття), він пише історію її «занепаду і падіння», він є її Ґібоном, проте з однією відмінністю. Той захоплювався Pax Romana, а Тейлор не має через падіння Pax Habsburgica ні краплини жалю. Картаген мусив упасти – і він упав.

Книжку переклали з англійської Андрій Портнов і Сергій Савченко, наукове редаґування здійснив Василь Расевич.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Видання завершує чотиритомовий проєкт публікації джерел про Хмельниччину. Воно висвітлює роки...
Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової...

Розділи рецензій