Lynne Attwood, Elisabeth Schimpfössl, Marina Yusupova (eds.). Gender and Choice after Socialism

Квітень 2019
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
84 переглядів

London: Palgrave MacMillan, 2018.

Збірник праць за редакції трьох дослідниць із британських університетів присвячено проблематиці «нової ери вибору» після розпаду Совєтського Союзу і загалом соціялістичного блоку. Лін Етвуд, Елізабет Шимпфесл і Маріна Юсупова розпочинають із опису неоднозначности соціяльно-економічної ситуації в постсоціялістичних суспільствах, викликаної лібералізацією та приватизацією. З одного боку, совєтські норми та цінності і так званий ґендерний контракт «матері, що працює», є актуальними для чималої кількости людей. І другого – впливовими в медіях стають нові форми ґендерних відносин (ґендерний контракт «домогосподарки» і «спонсорський» контракт), які віддзеркалюють цінності, зокрема, для «нового» вищого класу (чоловік – це той, хто заробляє гроші).

Тобто у книжці йдеться про «питання вибору і ґендеру у двох постсоціялістичних слов’янських державах – Росії та Україні». Особистий вибір обмежено низкою чинників, як-от віком, економічною ситуацією, класом, політиками уряду, суспільними очікуваннями тощо. Десять авторок вивчають узаємозв’язки між державою та індивідуальним вибором для жінок чи чоловіків, відповідаючи на запитання: У який спосіб вибір є ґендерованим, тобто різним для жінок і чоловіків? Якими є особливості вибору для жінок і чоловіків у постсовєтських Україні та Росії? Вісім розділів збірки структуровано за категоріями: 1) вибір і держава; 2) вибір і культура; 3) вибір і сучасність.

Українському суспільству приділено значно менше уваги, ніж російському. Ґендерований вибір в Україні проаналізовано лише у двох розділах. Британська дослідниця українського походження Олеся Хромейчук звертається до тематики участи жінок в Евромайдані та у війні на Донбасі. Обмеження вибору ґендерних ролей для жінок у протестному середовищі метафорично описано як «на Майдан через кухню» та підтверджено цитатами з інтерв’ю. Авторка підсумовує, що жінки (порівняно з чоловіками), вирішуючи брати участь у подіях на Майдані і в АТО, стикалися з обмеженнями своїх ролей, викликаними «патріярхатними структурами».

Ситуацію з трансґендерними людьми в українському суспільстві описує білоруська дослідниця Надія Гусаковська: «Як в Україні явище трансґендерности конструюється завдяки місцевим і глобальним урядовим механізмам як проблематичне, що робить доступними певні вибори та рішення для людей, які потрапляють у категорію “трансґендерів”, а також для активістів і активісток». Дослідниця не оминає аналізу ЛҐБТ-активізму загалом, у якому трансґендерні питання є марґінальними. У тексті критиковано не лише дуальність жіноче/чоловіче (яка перешкоджає трансґендерним людям реалізовувати свої права), а й дихотомію Захід/Схід, у рамках якої надається допомога трансактивізму.

Розділ авторства Ірини Ролдуґіної присвячено суперечливій на постсоціялістичному просторі тематиці ЛҐБТ. Історикиня зазначає, що, попри доступність архівних матеріялів, досі бракує ґрунтовних досліджень гомосексуальности у совєтській Росії. Вона зазначає, що «придушену пам’ять про гомосексуальних людей, які жили у совєтський період, пов’язано і зі сталінськими політиками 1930-х років щодо ґендеру й сексуальности, і з неоднозначним та непослідовним процесом демократизації у 1990-х роках».

Аж три розділи збірника присвячено темі вибору щодо материнства та сім’ї. Лін Етвуд і Ольґа Юсупова використовують нетнографічний (netnographic) підхід для вивчення ставлення жінок до дітей і родини. Участь в онлайн-спільнотах «Childfree» і «Probirka» дала їм можливість чіткіше зрозуміти арґументи жінок щодо таких явищ, як «відкладене материнство», «материнський імператив» (mothering imperative) тощо. Дослідницький тандем із Европейського університету у Санкт-Петербурзі, Анна Тьомкіна і Єлєна Здравомислова, написали розділ про відповідальне материнство і практики репродуктивного вибору в сучасній Росії, враховуючи класовий (соціяльно-економічний) аспект.

Тематику самотніх жінок старшого віку в Росії вивчає білоруська дослідниця Анна Шадріна. Вона проблематизує так звану «стигму самотности» і явище інтерналізованого (внутрішнього) ейджизму (дискримінації за віком), притаманного постсоціялістичним суспільствам. На основі емпіричного матеріялу (опитаних жінок) вона також описує роль «відданої бабці», інституціоналізованої в сучасній Росії.

Чоловікам і проблематиці маскулінности присвячено розділ Маріни Юсупової. Дослідниця аналізує суперечливе ставлення до армії: «попри жорстку критику сучасної російської армії і небажання служити в ній, лише незначна кількість опитаних респондентів висловили антимілітарні думки і/чи заявили, що служба в армії непотрібна та безглузда». Авторка пояснює такі думки, розглядаючи концепцію маскулінности, яка передбачає підтримку героїзму.

Збірник ґрунтується на емпіричному матеріялі, що його авторки не раз зібрали в «полі», і на теоретичних концепціях, що не тільки базуються на західній термінології, а й критикують чи доповнюють її специфічним постсоціялістичним контекстом.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Березень 2019
«Гнані і голодні» — друга книжка мартиніканського психіятра і революціонера Франца Фанона, що...
Володимир Шелухін ・ Грудень 2018
Видання, присвячене гострополемічній темі, має за мету всебічно проаналізувати корупцію. Від...

Розділи рецензій