Людмила Щербакова, Інна Чорноіваненко, Віктор Старостін... Фронтири міста. Історико-культурологічний альманах. Випуск 3

Березень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
207 переглядів

Дніпропетровськ: Герда, 2013.

Третій випуск урбаністичного видання за редакцією Владислава Грибовського «Фронтири міста» структуровано за тими ж рубриками, що й попередні: «Ґрунт» (спроби наукового пояснення та результати досліджень різних проявів міської соціялізації); «Світло джерел» (археографічне опрацювання історичних документів або коментоване перевидання наукових і художніх творів); «Погляд», де засобами художніх світлин фіксовано неоднорідність і динаміку міста; «Обрії слова», що демонструють сучасні літературно-художні тексти про місто; «Майдан» – рубрика для рецензій, дискусій, оглядів, обговорення та інформації про нові видання та наукові заходи урбаністичної тематики.

Рубрику «Ґрунт» відкриває стаття Людмили Щербакової про геометричні аспекти фронтиру в умовах міського простору Астрахані. Наочности дослідженню надають фото-додатки з зображеннями забудови окремих вулиць міста.

Інна Чорноіваненко торкається теми урбанізаційного процесу на півдні України в статті про започаткування та розвиток приватного міста Скадовськ, що його заснував відомий у реґіоні землевласник, дворянин польського походження Сергій Балтазарович Скадовський. Специфіку міста визначав його портовий статус, що зумовлював переплетення інтересів власника та держави. Скласти якісь уявлення про забудову міста можна завдяки поданій мапі-плану Скадовська за 1904 рік.

Віктор Старостін об’єктом свого дослідження обрав місто Новомосковськ (Смарчик), яке у XVIII столітті вважали столицею східного Запоріжжя. Залучаючи раніше невідомі джерела, автор докладно розглядає історію заснування та розвитку Новомосковська та його околиць. Цінним додатком є кольорова «Карта земли, принадлежащей городу Новомосковску, снятой в 1848 году» з Російського державного історичного архіву.

Просопографічний сюжет міського життя Самари – у центрі дослідження Зінаїди Кобозєвої. Розповідь про знакового для Самари купця Єґора Нікітовіча Аннаєва авторка вписує в міський простір, акцентуючи на соціяльних зв’язках і відносинах самарців.

У статті Ярослава Пилипчука поставлено питання про міста кипчацького степу, їхнє типологічне означення та можливі місця локалізації. Скажімо, автор зауважує, що міста східноевропейських кипчаків було зафіксовано здебільшого на території Донщини, де мешкало переважно осіле залежне населення, тоді як самі кипчаки постійно кочували.

Володимир Вікторін звернув увагу на проблему етноконфесійних спільнот у російських прикордонних містах Північного Кавказу, Поволжя та Приуралля впродовж XVIII–XX століть. Автор доходить висновку про гармонійне внутрішньоетнічне міжконфесійне співіснування різних спільнот у цьому реґіоні.

В рубриці «Світло джерел» Віктор Чумаченко пише про автора гумористичних розповідей про козацьке життя Миколу Канівецького та його вплив на літературний процес Кубані кінця XIX – початку XX століття, а також уміщує один із його творів – «Контрабандный чай», надрукований 1898 року в № 44–45 «Кубанских областных ведомостей»). Тут же подано першу зреконструйовану листівку на означену тему.

Ориґінальний як за змістом, так і за лаконізмом матеріял презентовано в рубриці «Погляд». Це – розгорнута світлина Дніпропетровська 2010-х років фотохудожника Павла Маменка, разом із невеликою нотаткою «Начертание города Екатеринославля», передрукованою з другого видання «Русского архива» (Москва, 1866). Тут же зреконструйовано ще одну листівку.

В рубриці «Обрії слова» завершено друк повісти Михайла Тимощенка «Чечеловка». Публікацію доповнюють періодичні матеріяли, документи та фотоматеріяли з фронтових альбомів німецьких солдатів і офіцерів, а також зреконструйована листівка-лист воєнного часу.

В рубриці «Майдан» Ігор Кочергін видгукнувся на монографію Ігоря Сердюка «Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст.» (Полтава: АСМІ, 2011), а Ян Сурман – на дві монографії німецьких істориків про історію Бродів та прикордонні міста між Австрією та Росією. Зінаїда Кобозєва висвітлює тему Другої міжнародної наукової конференції «Стены и мосты – II», а Володимир Вікторін подає свої нотатки з X конґресу етнографів та антропологів Росії, проведеного у Москві 2–5 липня 2013 року.

Новий випуск «Фронтирів міста» пропонує дослідникам та всім зацікавленим міською історією матеріяли й інтерпретації міст-фронтирів у межах широкої хронології та розмаїтої тематики.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Ростислав Загорулько ・ Березень 2017
Число присвячено проблемі тероризму. Його причини, витоки та прояви розглянуто у вступній...

Розділи рецензій