За редакцією Владислава Грибовського . Фронтири міста. Історико-культурологічний альманах. Випуск 2

Грудень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
128 переглядів

Дніпропетровськ: Герда, 2013.

Другий випуск альманаху «Фронтири міста» за редакцією Владислава Грибовського пропонує розгляд міського середовища як фронтиру – строкатого «черезсмужжя» етнокультурних укладів, що вступають у складну взаємодію та утворюють міські ідентичності. Тут вдало поєднано міждисциплінарний підхід різних гуманітарних наук (історії, соціології, етнографії, мистецтвознавства, фольклористики тощо) зі суто художніми засобами. Скажімо, як і в першому випуску (див.: «Критика», 2013, ч. 7–8), специфіку міського реґіону тут розкрито, зокрема, й через реконструкцію поштових листівок у рубриках «Погляд» та «Обрії слова».

До рубрики «Ґрунт» увійшли праці українських та російських науковців, хронологічна строкатість яких лише потверджує «фронтирну» концепцію видання. Євґеній Вдовченков висвітлює ранню історію одного з найдальших північно-східних форпостів античної цивілізації – міста Танаїс на ірансько-боспорському пограниччі. Андрій Блануца досліджує роль українських прикордонних міст і замків у ранній Новий час і, зокрема, специфіку системи їхнього управління. Соціяльний аспект міського населення став темою розвідки Алєксандра Фомінова: автор досліджує співіснування черкасів і московських людей у прикордонному місті Валуйки в першій половині XVII століття. Цього ж періоду стосується дослідження Людмили Івоніної, котра розглянула проблему боротьби за Дюнкерк. Дослідниця ставить також питання про присутність козаків-найманців у складі французьких військ під час облоги міста. Павєл Аваков зосередив увагу на вивчені ранньої історії міста Таганрог, його ролі в розвитку воєнно-морського потенціялу Російської імперії. Рання історія Дніпропетровська (Катеринослава) стала об’єктом дослідження Міхаіла Кавуна. Історик, зокрема, розглядає ранню історію міста через простір культурного пограниччя, спираючись на тексти мемуарів першої чверти XIX століття. Тему урбанізації міст Катеринославщини як концепт модернізації пропонує Ігор Кочергін. Автор зосереджується на ролі дворян у процесі управління містами губернії. Тему дозвілля російських прикордонних міст у другій половині XIX – на початку XX століття досліджує Свєтлана Малишева. Одним із провідних понять у дозвіллі міщан стала так звана «переміна місць» – сезонні виходи за межі міста: на дачу, в заміський будинок тощо. Іріна Кодіна соціологічними методами намагається осягнути проблему існування малих міст сучасної Росії.

Особливий інтерес становлять маловідомі або й зовсім незнані міські сюжети, репрезентовані в рубриці «Світло джерел». Її відкриває джерелознавче дослідження Владислава Грибовського про долю турецьких полонених у російському Азові на початку XVII століття. Автор подає три цікаві документи про слідчі справи над турецьким полоненими: 1) щодо викриття турецького полоненого Аслана Маметева в незаконному отриманні тютюну; 2) чолобитну турецьких полонених до російського царя Пєтра І з проханням стягнути гроші з фундатора Іоанна Предтечева монастиря Андрєя Іванова, який відмовився платити за в’язкий провіянт; 3) протокол допиту фундатора Іоанна Предтечева монастиря Андрєя Іванова, де той заперечує факт купівлі провіянту в турецьких полонених. Борис Стратейчук пропонує аналіз твору Павла Коппа (на прізвисько «бійцівський півень») про повсякденне життя в Нікополі на початку XX століття. Далі вміщено фраґмент твору Коппа «Записки бойцовского петуха».

Рубрика «Погляд» містить матеріяли, що стосуються наочних складників міста. Зокрема, російський історик Зінаїда Кобозєва запрошує читачів дізнатися про міщанську моду провінційної Самари кінця XIX століття, ілюструючи дослідження унікальними світлинами.

Не менш ориґінальною за змістом і формою є рубрика «Обрії слова». Тут, приміром, представлено розповідь Дмітрія Чорного «Тридцять третій» (російською мовою), супроводжену фотоматеріялом Алєксєя Шпака з циклу «Город на другой стороне от Солнца». Другий матеріял рубрики – продовження повісти «Чечеловка» Михайла Тимощенка, доповненої матеріялами з періодики та світлинами з періоду, описаного у фронтових альбомах німецьких солдат та офіцерів (із приватної колекції Григорія Цапова).

Завершує число рубрика «Майдан», де зібрано рецензії на видання урбаністичної тематики: відгуки Віктора Старостіна на книжку Алєксандри Троценко «Легенды города Святой Екатерины» (Тернополь: Крок, 2012) та Ігоря Кочергіна на дві праці Костянтина Купченка про міське самоуправління Смоленщини XVIII – початку XX століття; огляд Сергія Білівненка «Селяни і місто: феномен сприйняття урбанізаційних процесів у селянській традиції. Матеріяли історико-археографічних експедицій Північним Приазов’ям» (упорядник Вікторія Константінова; Київ, 2012); інформація Вікторії Константінової та Ігора Лимана «Науково-дослідний інститут історичної урбаністики».

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій