Катерина Липа, Володимир Мауль, Людмила Івоніна... Фронтири міста. Історико-культурологічний альманах. Випуск 1

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
101 переглядів

Дніпропетровськ: Герда, 2012.

Історико-культурологічний альманах «Фронтири міста» пропонує поглянути на міське середовище через призму фронтиру – строкатого черезсмужжя етнокультурних та етносоціяльних укладів міської ідентичности різних епох. Редакційній колеґії на чолі з головним редактором Владиславом Грибовським сенс видання бачиться у передачі й осягненні «духу міста» методами гуманітарних наук (історії, соціології, етнографії, мистецтвознавства тощо), а також художніми засобами.

У міське тематичне розмаїття читача вводить рубрика «Ґрунт», де вміщено дослідження фахівців із різних гуманітарних дисциплін. Катерина Липа розглядає малі міста-фортеці Поділля раннього нового часу через призму розвитку фортифікацій у зіставленні зі східноевропейськими аналогами. Володимир Мауль аналізує соціяльно-утопічну леґенду про «місто Іґната» у бунтарських уявленнях російського простолюду XVIII–XIX століть. Людмила Івоніна звернулася до визначення статусу жінки Смоленська у часи перебування під владою Речі Посполитої. Функціонування міського середовища та побутової культури населення військового поселення-міста Катеринодара аналізує Віталій Бондарь. Владислав Грибовський розбирає соціяльно-культурні кліше поведінки у чоловічому просторі кримськотатарських міст кінця XVIII – першої половини XIX століття, описуючи традицію проводити дозвілля у бузнях (аналог українського шинка), смакуючи каву та горілку.

Самарські історики Петро Кабитов та Зоя Кобозєва представляють специфіку поволзької внутрішньої «окраины » на прикладіміста Самари другої половини XIX – початку XX століття, відзначаючи місто як своєрідне «культурне гніздо» реґіону. Завершує рубрику дослідження Олександра Пригаріна про сучасні форми торговельних практик у поліетнічному місті на прикладі одеського ринку «7-й кілометр». Автор висновує, що «7-й кілометр» став «не лише важливою ланкою внутрішньої і зовнішньої інфраструктури торгівлі країни, але й продовжив семіотичну традицію – “Одеса – торговельне місто”».

Цікаві маловідомі або й зовсім незнані міські сюжети представлені у рубриці «Світло джерел», яку відкриває історико-картографічне дослідження українсько-російського колективу авторів – Олєґа Малова (Москва) та Віктора й Андрія Векленків (Дніпропетровськ) про Богородицьку фортецю поселення дніпровського Надпоріжжя – Самарь. Автори вперше вводять до наукового обігу картографічні матеріяли 1710–1730 років указаної фортеці, які зберігаються у Російському державному архіві давніх актів. Повернути до наукового обігу працю визначного, але впродовж довгих десятиріч замовчуваного різнобічного науковця Віктора Петрова «З фольклору правопорушників» (1926) узявся херсонський дослідник Віталій Андрєєв.

Наступні два матеріяли під рубрикою «Погляд» представляють наочний складник міста. Марк Мілов пропонує авторські світлини з циклу «Старе місто» (Дніпропетровськ 1984–1987 років, ілюстративний ряд якого підкреслено поезією Алєксандра Ратнера «Стены домов» (1964).

У рубриці «Обрії слова» вміщено розвідку Валентини Корпусової про київське коло живописця та поета Максіміліана Волошина (Олексій та Марія Новицькі, Марія Вязьмітіна, Данило Щербаківський та інші), доповнену віршем Волошина «Альбомы нынче стали редки…» та світлинами із приватного архіву Марії Вязьмітіної. Також подано тут повість Михайла Тимощенка «Чечеловка». Події в творі розгортаються у 1930–1940-х роках, а назву йому дало одне з передмість Дніпропетровська. Цю публікацію також проілюстровано добіркою світлин, цього разу – із сімейного альбому дніпропетровського кінооператора Олександра Ковальчука.

Завершує альманах рубрика «Майдан». У ній подано рецензії на видання урбаністичної тематики – відгук Владислава Грибовського та Валентина Старостіна на книжку Валентина Лазебника «Неизвестная Екатеринославщина. Научно-методическое издание » (Днепропетровськ, 2012), огляди – «Архімандрит Леонтій (Лука Яценко-Зеленський). Подорожі на Запорізьку Січ у 1749–1750 і 1751 рр.», дискусійну публікацію Вікторії Константінової «Про можливість зміни дати заснування міста Запоріжжя».

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Аврамчук ・ Грудень 2017
Суспільний резонанс теми польського руху «Солідарність» зміцнюється неоднозначністю...
Дмитро Шевчук ・ Квітень 2017
Видання має на меті цілісно представити історію розвитку астрономії на українських землях. Однак...

Розділи рецензій