Наталка Сняданко. Фрау Мюллер не налаштована платити більше

Грудень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
304 переглядів

Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013.

Наталці Сняданко вдалося, здавалось би, неможливе: написати книжку про найгарячіші теми актуальної публічної дискусії спокійно та виважено. Гомосексуальність, Европейський Союз, заробітчанство, перипетії історії XX століття постають крізь призму особистих доль, через спогади, враження, спостереження та, що найважливіше, – наполегливу працю головної героїні над собою. Може, саме тому навіть найдражливіші моменти роману сприймаються нейтрально – як частина життя, яке в романі Сняданко плине, наче ріка, зі своїми порогами, чорториями й тихими заплавами.

Сюжет роману вміщено в одному дні з життя Христини – сорокарічної вчительки музики з одного галицького містечка, котра приїхала до Берліна на заробітки. День розгортається на трьохста сторінках її спогадами про українське минуле та заробітчанське сьогодення, стосунки з різними жінками, роздумами про себе саму, психоаналітичними екскурсами в історії інших персонажів, а також унікальною автобіографією Ганни Копириць, дев’яносторічної мешканки Волині, для написання якої Сняданко використала оповіді власної бабці та жіночу мемуаристику.

Попри те, що в центрі сюжету – жіночий любовний трикутник, лесбійськість роману невдовзі перестаєш помічати за тонкими й цікавими роздумами й не менш добрими розповідями як про українські, так і про европейські міста. Українська сучасність (не лише та, що в межах географічних кордонів, а й та, яка розростається співмірно з мандрами наших співвітчизниць і співвітчизників, є самодостатнім персонажем твору. Описану чесно й відверто, її відчуваєш так, як усі ми її співпроживаємо, – без оцінкових суджень.

Терапевтичний аспект книжки – доволі незвичні для української літератури аналізи родинних стосунків і вражень раннього дитинства, їх впливу на подальше формування емоційних реакцій та долі героїнь, – видається особливо цінним. Такі психоаналітичні спостереження можуть виявитися впізнаваними, допомогти з розумінням самих себе (скажімо, досвід і мотивація вдавання оргазму головною героїнею буде близьким й багатьом гетеросексуальним жінкам). Ті ж частини роману, де йдеться про історичні перипетії, є спробою ввійти в темні кімнати національної пам’яті почати діялог із травмами і страхами й зрозуміти, що нині життя інше, а минуле – не повторюватиметься, якщо ми подорослішаємо.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Володимир Шелухін ・ Квітень 2018
Візуальний супровід тексту забезпечують світлини Валерія Мілосердова – фотографа, який здобув...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2018
Історії, які оповідає Катерина Калитко, відбуваються у фантазійних просторах альтернативної...

Розділи рецензій