Юлія Дядищева-Росовецька; Станіслав Росовецький. Фольклор. Мова. Поетична мова; Український фольклор у теоретичному висвітленні. Частина 1: Теорія фольклору

Квітень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
161 переглядів

Київ: Фітосоціоцентр, 2005.

Дві ґрунтовні праці об’єднані не тільки видавництвом і не лише тим, що автори є подружжям, а й високим фаховим рівнем, критичним ставленням до попередніх і сучасних досягнень у досліджуваних галузях, баченням перспектив філологічної науки.

У книжці Станіслава Росовецького зважено оцінено призабутий нині доробок дослідників із XIX століття, концептуально (а не хронологічно, як часто буває) висвітлено студії Якоба Ґрима, Макса Мюлєра, Олександра Потебні, Теодора Бенфея, Алєксандра Афанасьєва (цього, мабуть, занадто критично), Михайла Драгоманова, Алєксандра Вєсєловського та інших. Показано драматизм розвитку фольклористики XX століття, вплив на цю галузь науки марксизму, фройдизму, структуралізму та інших поширених течій. Праця дає можливість отримати коротку, але винятково змістовну інформацію про вплив на фольклористичні дослідження ідей Карла Ґустава Юнґа, Клода Лєві-Строса, Роляна Барта та інших. Чимало уваги приділено історії фольклористики в Україні та в СРСР. Варто було б, на наш погляд, висвітлити також дотичні до фольклористики міторелігієзнавчі студії (не тільки Едварда Тейлора і Джеймса Фрезера, яким знайшлося місце, а й, наприклад, Фрица Ґребнера, Вільгельма Шмідта, Мірчі Еліаде). Можна було би докладніше розглянути фольклор східних народів (особливо тих, що контактували з Україною), торкнутися проблем реконструкції праслов’янського і навіть праіндоевропейського фольклору, зокрема поетичних формул (праці Антуана Меє, Вячеслава Вс. Іванова, Владіміра Топорова).

Книжка Юлії Дядищевої-Росовецької висвітлює проблему предмету і меж лінґвофольклористики як наукової дисципліни (серед інших – складне питання її співвідношення з етнолінґвістикою), знайомить читача з різними аспектами вивчення мови фольклору, зокрема з поняттям наддіялектної усної мови. Праця містить формальний аналіз фольклорних поезій, дослідження символіки образів Бога, хати, Дунаю в українській народній творчості. Завершується студія аналізом сучасного стану української лінґвофольклористики – на прикладі гострокритичного розбору статтей збірника «Мова та стиль українського фольклору» (Київ, 1996).

В обох книжках проглядає неабияка наукова ерудиція авторів, сміливість щодо критики тих позицій, які видаються їм хибними. Проблеми фольклористики і лінґвофольклористики у рецензованих працях студійовані в якнайширшому контексті світової науки.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Орися Грудка ・ Квітень 2018
Це книжка про форми «реаліті», але більше – про саму реальність, яка трансформувалася з втручанням...
Олена Дядікова ・ Листопад 2016
Вольфґанґ Шивельбуш — німецький літературознавець, знаний із використання методу історії...

Розділи рецензій