Анатолій Карась. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях

Грудень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
401 переглядів

Київ–Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003.

Фундаментальну за обсягом монографію присвячено одному з найобговорюваніших у сучасній політології понять: громадянському суспільству. Щоправда, сам автор за об’єкт дослідження визначає саме філософію громадянського суспільства, хоча специфіки філософського підходу та його відмінности від політологічного не пояснює. Так само не знаходимо в книжці пояснення й другої частини назви праці. Викладаючи зміст теорій і поглядів на суспільство та державу від Аристотеля до Джорджа Макліна, автор присвячує одному мислителеві цілий розділ, іншому – лише півсторінки, ніяк не обґрунтовуючи відбору певної теорії та ретельности її аналізу чи радше опису. (Серед мислителів, які прислужилися до формування концепції громадянського суспільства, Анатолій Карась згадує, що прикметно, й Ніколо Мак’явелі.)

Загалом історичному розглядові вчень, так чи так дотичних до теми громадянського суспільства, присвячено дві третини понад п’ятсотсторінкової праці. Інша третина припадає на два розділи: «Особливості інтерпретації громадянського суспільства у XX столітті» та «Европа і Україна: ретроспектива зближення». Перший, очевидно, й містить оті «некласичні інтерпретації», про які йдеться у назві. Хоча питання, чим різняться «класичні» та «некласичні» теорії й у чому полягає «некласичність» їх інтерпретацій, автор залишає на розсуд читача.

Втім, якщо добре пошукати, то визначення предмета дослідження таки вдасться знайти – на 425-й сторінці. Розділ, присвячений визначенню сутности поняття «громадянське суспільство», займає в монографії трохи більше ніж три сторінки, причому це разом із його структурою. Вона ж, відповідно до Карасевого аналізу, в «горизонтальному ракурсі» є сукупністю соціяльної, економічної та «духовної сфери, розгалуженої у вигляді “реальних можливостей” свободи слова, думки, творчости, незалежних від державної влади ЗМІ та громадської думки, закладів та осередків освіти і культури».

Окремий розділ монографії стосується історії та сучасного стану громадянського суспільства в Україні. Називаючи історію розвитку громадянського суспільства в Україні «громадянським поступом», автор наводить як приклади елементи демократичного устрою Київської Русі, Маґдебурзьке право, погляди Пилипа Орлика та Григорія Сковороди, а також «сотні і тисячі видатних діячів української історії», які продовжували його (Сковороди) «боротьбу за правдиву натуру». Серед тих, котрі «боролися», згадано й «співця свободи» Тараса Шевченка, у чиїй творчості, як випливає з тексту, розвиткові громадянського суспільства найбільше прислужився «центральний нерв незалежности людини та покладання на власні сили».

Наприкінці опису громадянського суспільства в Україні автор пропонує читачам (а це, згідно з анотацією, науковці, викладачі, студенти, політики та інші особи, зацікавлені в демократичному розвиткові України) чіткий і однозначний висновок: творення громадянського суспільства в Україні відбувалося у боротьбі його захисників, які одночасно займалися також «виборюванням українського (україномовного) <…> світу», та суперників, ідентифікованих з «неукраїнськими державно-політичними інституціями», ворожих до «україномовного життєвого світу» [с. 473]. Наявність такого твердження в науковому дослідженні коментарів не потребує.

Загалом, праця, що претендує на серйозний статус монографії, залишає сумне враження. Ненауковість і недбалість письма, рясно оздобленого метафорами й епітетами, подекуди народжує анекдотичні значення. Відсутність чіткої структури дослідження не дає авторові можливости хоч якось наблизитися до розкриття заявленої теми. А читачеві ніяк не вдається зрозуміти, що ж, власне, досліджує автор: сам феномен громадянського суспільства чи теорії, які його описують.

ST

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Грудень 2017
Книжка представляє результати дослідження феномену гібридної війни Росії проти України, що його...
Олена Дядікова ・ Червень 2017
Процес відновлення довіри, вузьких і широких сфер відповідальности й усвідомлення власної автономії...

Розділи рецензій