Алла Арістова. Феномен релігійної девіації: теоретичні нариси

Червень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
207 переглядів

Київ: Інтерсервіс, 2017.

Релігієзнавиця Алла Арістова відмежовує свої студії від означення «монографія», та загалом книжка має традиційну для академічних наукових досліджень структуру. Чергування теоретично щільних текстів із менш насиченими теорією сприяє динамічності видання. Більшість текстів балансують між традиційною густотою монографічного письма і спробами наблизити його до нарисового стилю, та перше нерідко перемагає. Нарисам властива поміркована міждисциплінарність із домінантою філософії й соціології релігії.

Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і поведінку, систему релігійних санкцій і девіянтогенний потенціял релігійних норм, детермінацію релігійно-девіянтної поведінки і релігійних почуттів. Осмислює й дражливі теми одностатевих стосунків, педофілії в церковному середовищі, релігійного фанатизму. Дослідниця зазначає, що існує незначна кількість конкретно-соціологічних досліджень цього феномена в релігійному середовищі.

Авторка представляє короткий огляд розвитку девіянтології як міждисциплінарної галузі сучасної гуманітаристики й окреслює коло понять, що їх використовує. Релігійно-девіянтну поведінку визначено як «дії, вчинки, способи діяльності релігійних осіб або груп, невідповідні встановленим чи фактично утвердженим конфесійно-визначеним нормам, цінностям, традиціям, очікуванням, установкам, що поширені серед певної релігійної групи, інституції, спільноти». Отже, релігійну девіяцію розглянуто як соціяльний феномен, а не як індивідуальний поведінковий акт.

Ескізно розглядаючи ознаки, структуру, динаміку і функції релігійної девіяції, Арістова наголошує, що релігійне середовище породжує особливий попит на позитивну девіяцію. Теоретичний аспект привертає увагу в тексті, присвяченому осмисленню детермінації девіянтної поведінки. Концептуально важливими є і нариси про девіянтогенний потенціял релігійних норм та форми релігійної девіяції. Саме в цих частинах книжки з’являється її особлива прикмета: вміння дослідниці гармонізувати узагальнення і уважне осмислення конкретики релігійного життя. Проте найдосконалішими з погляду балансу теорії й аналізу конкретики релігійного життя є нариси, присвячені системам релігійних санкцій та релігійним почуттям і девіянтній мотивації. В них зринає багато питань, які може бути розвинено в подальших студіях, дискусіях і діялогах. Арістова наголошує декілька десятків тем, які потребують продовження наукового осмислення.

Із додатків у книжці є лише перелік вибраної літератури з теми. Виданню бракує довідкових матеріялів, покажчиків або словника, які значно покращили би сприйняття ідей дослідниці.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Вадим Мірошниченко ・ Червень 2018
Особливість цих текстів у тому, що автор створює їх, перебуваючи не осторонь, а всередині...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Грудень 2017
Питання етики, її співвідношення з політикою, сутність етосу і ціннісні засади існування людської...

Розділи рецензій