Ален Бадью. Етика. Нарис про розуміння зла

Лютий 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
537 переглядів

Переклад з французької Володимира Артюха та Андрія Рєпи
Київ: Комубук, 2016.

«Етика» Алена Бадью мала бути звичайним вступом до етичної проблематики, оскільки її написано для популярної серії видавництва «Nous», присвяченої основним філософським поняттям. Однак Бадью розгортає власну ориґінальну концепцію етики, що протистоїть панівній етичній ідеології сучасности, пропонуючи доктрину, яка називається «етикою істин». Варто зауважити, що поряд з іншою його працею — «Маніфестом філософії» — «Етика» є однією з найпопулярніших авторових книжок.

Відкриває книжку передмова Пітера Голворда. Він зауважує, що «Етику» можна вважати за найкращий і найдоступніший для розуміння вступ до філософської системи Бадью. Відсилаючи до основних ідей французького філософа, Голворд демонструє, як у загальний контекст його розмислів вписуються поняття, що трапляються в «Етиці»: істина, вірність, суб’єкт. Окрім того, у передмові пояснено причини конфронтації Бадью з позиціями таких знаних мислителів сучасности, як Джон Ролз, Юрґен Габермас, Сейла Бенгабіб, Емануель Левінас, Поль Рикер. Найважливішим і безпосереднім джерелом натхнення для етики Бадью, переконує Голворд, є Жак Лякан: «Пошуки етики психоаналізу Лаканом забезпечують Бадью моделлю для процедурно-специфічного підходу, а знаменита максима Лакана “не відступайтеся від свого бажання” забезпечує його абстрактним принципом, що зберігає чинність для кожної такої процедури». Інше джерело впливу на етичну концепцію Бадью — філософія Імануїла Канта. На думку Голварда, етичну концепцію Бадью можна вважати за найпровокативніший виклик панівній ортодоксії моралізаторських «культурних студій», наповнених звеличенням відмінности й марґінальности. А це є приводом не заспокоюватися сучасними моральними «очевидностями», а замислитися над нашим розумінням добра і зла.

У передмові до грецького видання «Етики», вміщеної на початку українського перекладу, Бадью зізнається, що ця книжка, як і будь-яка справжня філософська праця, постала з теоретичної люті. Цю лють зумовлено несилою терпіти, зокрема, плазування філософії, яка зреклася своїх критичних функцій і капітулювала перед встановленим світовим порядком. Етика істин, яку пропонує французький філософ, тримається подалі від «гуманізму, що отуплює», і вимагає прав на творення думки, емансипативну політику, аванґардне мистецтво. Тут також подано передмову до англійського видання, у якій Бадью діягностує прояви сучасного «демократичного тоталітаризму», що його супроводжує виплеск моралізаторських проповідей. Тому, зауважує він, сьогодні як ніколи є потреба, аби вільний дух повстав проти жалюгідного моралізаторства, в ім’я якого ми змушені терпіти несправедливості сучасного світу. А у вступі до книжки Бадью визначає дві мети, яких він намагається досягти розвідкою: по-перше, дослідити справжню природу інфляції етики в наш час, намагаючись продемонструвати, що йдеться про достеменний нігілізм і загрозливе заперечення будь-якої думки; по-друге, вирвати слово «етика» з лабет загрозливих тенденцій сучасности, надаючи йому зовсім іншого змісту.

Як зауважує Бадью, сьогодні етику часто пов’язують із «правами людини». Однак це виявляє лише крах революційного проєкту і примирення з правилами «західного» ладу. Ба більше, Бадью впевнений: втрачено всі здобутки критичного осмислення сучасности, що їх досягли в 1960-х роках Мішель Фуко, Жак Лякан, Луї Альтюсер. Сучасна етика визначає людину як жертву — «стражденну тварину, висохле, вмируще тіло». Відтак забувається про безсмертність, себто «буття чимось іншим, ніж смертне», яким може бути Людина в найтяжчих ситуаціях. Етика, яка зациклюється на радикальному злі, як переконує Бадью, не дає людині уявляти Добро, підпорядковувати Добру колективні сили, думати про те, що може бути. Філософ додає, що через апріорне і неґативне означення Зла етика забороняє собі осмислювати одиничність ситуацій, із чого, власне, розпочинається будь-яка людська діяльність. Власну концепцію етики Бадью засновує на трьох принципах: людину визначає її утверджувальна думка, одиничні істини, на які вона спроможна, а також Безсмертне, яке робить її найвитривалішою та найпарадоксальнішою із тварин; Зло слід визначати з позитивної здатности Добра; будь-яку людяність укорінено в мисленнєвих визначеннях одиничних ситуацій.

Етику істин протиставлено етиці Іншого, яка зациклюється на «культурних відмінностях» й створює ідеал безжурного співіснування культурних, релігійних, національних та інших спільнот. На думку Бадью, віра, ніби етика може спиратися на культурний релятивізм, є викривленням, що матиме жахливі наслідки. Етика істин має єдиний принцип — «можливість неможливого, яку нам виразно пропонує будь-яка людська зустріч, будь-яке наукове обґрунтування, будь-який мистецький винахід, будь-який епізод емансипативної політики». Етика істин ставить лише одне запитання: як мені продовжувати перевищувати власне існування? Її імператив — «Продовжувати!», що поєднує в собі розсудливість (не дати симулякрам збити нас зі шляху), відвагу (не поступатися) та стриманість (не вдаватися до крайнощів Тотальности).

Завершує книжку післямова «Бадью для чайників» авторства Павла Шведа. У ній проаналізовано особливість філософської системи Бадью, схожої на чітку, вивірену та скріплену арґументами споруду. Водночас Швед ставить декілька питань, на які, як він уважає, концепція етики Бадью не дає чіткої відповіді.

Розділ: 
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Арістова розглядає чимало тем: форми релігійної девіяції, релігійні почуття, девіянтну мотивацію і...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Внесок Лєрша передусім є внеском у розвиток міждисциплінарних підходів. «Структура особи» не дає...

Розділи рецензій