Фернандо Саватер. Етика для Амадора

Лютий 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
145 переглядів

Київ: Дух і Літера, 2008.

«Етику для Амадора» відомого іспанського філософа Фернандо Саватера написано зі спокійною та мудрою батьківською інтонацією (Амадор – 15-літній син автора), і переклад Сергія Борщевського ідеально наслідує ориґінал. Книжку читаєш із цікавістю, задоволенням і вдячністю, після останньої сторінки хочеться повернутися до першої, виголошувати окремі уривки, навиписувати купу цитат «на всі випадки життя» та, зрештою, переглянути ті фільми («Франкенштайн» 1931 року з Борисом Карлоф у головній ролі, «Громадянин Кейн» Орсона Велса 1941 року) та прочитати ті книжки (переважно античних філософів), які так багато важать Саватеру.

Він народився пізніше за його улюблені фільми – 1947 року. Філософію вивчав в Університеті Комплутенсе у Мадриді. Через політичні переслідування на деякий час був позбавлений права викладати в Мадридському університеті. Нині повернувся до викладання, редаґує журнал, пише статті та філософські романи, наснажуючи власним авторитетом рух «Досить!», спрямований проти баскського тероризму. Його книжка «Етика для Амадора» має продовження (чи б пак закінчення) – «Політика для Амадора». Мабуть, не таке цікаве, як початок.

Парадокс у тому, що повчання – один із найстаріших жанрів богословської літератури, а автор – переконаний атеїст. Можливо, для книжки це на краще: її не хилить у «конфесійність», а біблійна притча про сочевицю у переказі Саватера здається історією про сусідів Сашка й Сергія.

Для дев’яти розділів вибрано дев’ять наріжних категорій етики, через усвідомлення яких юнак має зрозуміти: свобода та людське спілкування безцінні; жити треба так, як ти хочеш, мати сміливість вигадувати власне життя; «правильна» насолода доповнює і розширює життя, а не заміняє його собою; політики й інші люди тому іноді нам здаються такими поганими, бо дуже схожі на нас самих. Прості, навіть елементарні речі: «…намагайся завжди вибирати такі можливості, які згодом дадуть тобі якомога більше нових можливостей, а не такі, що заженуть тебе у глухий кут. Вибирай те, що тобі відкриватиме: інших людей, новий досвід, різноманітні радощі. Уникай того, що робитиме тебе замкненим і буде згубним для тебе. І нехай тобі щастить!». Проте, щоб їх насправді зрозуміти і сприйняти, треба зробити над собою зусилля.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Дмитро Шевчук ・ Червень 2017
Твердження, що в модерному світі «релігія стала приватною», вказує на звільнення секулярних сфер...
Дмитро Шевчук ・ Червень 2017
Релігійну антропологію автор визначає як особливу дисципліну, яку не можна повністю ототожнити ані...

Розділи рецензій